Головна героїня

Автор: Helen / Додано: 20.10.18, 15:45:59

Яку б книгу я не обрала, скрізь головна героїня ідеальна.Можливо не у всіх, та в більшості книг. А як щодо звичайних? Більшості, які мають купу поганих звичок.  Підступних, злих, ницих та стервозних жінок. 

Цікаво почитати про таких.  Якщо такі книги є, рекомендуйте!!!! Буду вдячна. 

А поки що знайомлю Вас з фрагментом моєї нової історії)

Він примітив її відразу. Вона розмовляла з нахабним, та мутним чоловіком біля барної стійки. Дівчина чимось невдоволена, просить про щось. А тип незворушний, не піддається. Костянтин не може відвести погляду. Щось вабить до неї, чи то її ідеальна фігура, чи можливо її очі, наповненні благанням допомоги. Така мила, чарівна, і водночас далека та холодна. Як можна не дивитися на її витончені форми у такій яскравій червоній міні сукні. Стрункі ноги на підборах так і просять підійти. Кучерява русяве волосся спадає тендітно на плечі.

- Кость, ти куди весь час дивишься? Друзі спрямовувати погляд у тому ж напрямку.

- Що, сподобалася?

- Так, симпатична.

- Авжеж, і легко доступна. Вона ж повія.

- Як? - здивовано перепитує хлопець, при цьому ще пильніше розглядаючи дівчину.

- Ось так. Вона багатьох тут обслуговує. Покликати?

Хлопець задумується і згоджується. Один з його друзів виконуємо легкий маневр рукою, щоб привернути увагу дівчини. Дівчина помічає і прямує до компанії, змінивши гримасу на посмішку.

- Привіт хлопці. Сумуєте?

- Так. Наш друг хочу розслабитися. - говорить і вказує на Костю.

Дівчина переводить погляд на кавалера. Гарний, високий, з витонченими рисами обличчя. Підходить ближче і бере рукою його краватку. Наче граючи з кошеням, тягне його до себе і посміхається.

- То що любчику, розважимося?

- Ну, давай.

Хлопець бере під руку дівчину і вони йдуть з клубу. Услід чутно вигуки друзів "ну ти даєш", "нехай щастить". Вони сідають в авто і рухаються у невідомому для неї напрямку. Це лякає її та їй не зникати до такого. Вона ще не знає, що чекає її і чи повернеться вона додому. Щоразу це хвилювання і мурашки по шкірі. Щоб веселіше було, Костя вмикає радіо. Звучит пісня "Breathе" Джонса. Марта не може втриматися і починає підспівувати. Костя всміхнувся. Марта вирішує, що не варто. Та музика продовжує лунати в голові. Це одна з її найчастіших мелодій для відпочинку. Заводна мелодія. Під неї так хочеться віддатися танцю і забути про все. Та зараз у неї інше завдання. Марта повинна виконати бажання хлопця, щоб отримати гроші за свою роботу. Вона поглянула на нього з цікавістю. Таких у неї ще не було. Вона зазвичай не цікавилася іменами, не розпитувала нічого. Бо це вважала не етичним для близькості на одну ніч. Та й відвертості від клієнтів вона не чекала. Хто ж буде знайомитися з повією. Хто буде цікавитися її життям, проблемами, мріяти. Таких як вона всі обходять стороною, вважають поганню, мерзотою. Вона починає звикати до таких поглядів у клубі. Інформація і чутки ж швидко розповсюджуються. Тому кожен відвідувач клубу знав, що вона вітряна. Добре хоч цей клуб не відвідують її знайомі, бо він закритий для звичайних клієнтів. Зазвичай там відпочивають віп персони, часом заходять і гості іншого рівня за запрошеннями. Піар менеджер клубу роздає запрошення всім підряд. Вважає це хорошою рекламою. Та грошима не гидує. А її роботодавець є одним зі співвласників клубу. Ласий до грошей та вродливих дівчат. Грубий та підлий.

-Ми приїхали.

Перервав роздуми Марти, Костя. Вони вийшли і попрямували до будинку. Елітний будинок у вигідному розташуванні. Закритий в'їзд, лише за пропуском. Парковка. Кодовані двері. Далі як завжди, по розкладу: ліфт, квартира, вино, ліжко. Марта вже емоційно готувалася до ще одного приниження. Їй не звикати. Потрапивши до квартири, Марта затамувала подих. Таку розкіш вона могла бачити тільки у кіно. І зараз. Дивно, та віп персони возили її у дешеві готелі. А цей хлопець, який вперше опинився у клубі, привіз її до шикарної квартири в новостройці. Хоча б цим, він не був схожим на звичайного, чергового збоченця. Їй хотілося б познайомитися з ним за інших обставин. Та Марта знала, що судити про людину лише з першого враження марно. За одним вчинком не розпізнати душі людини. Хоча її саме по цьому і судять постійно. Костя провів її до вітальні. Запропонував випити. Як вона може відмовити. Лише випивка додає їй хоробрості виконати роботу.

 

Коментарі:

Всього гілок: 3

Канабіоїд 21.10.2018, 21:35:59

рекомендую інше. замість читання спілкування. до прикладу: експеримент. оберіть громадський заклад, вулицю, парк. підходьте до незнайомих жінок ,переважно до вже за тридцять у таких вже розвинулося чимало комплексів і стереотипів.привітайтеся і відразу пропонуйте поцілувати їм свою руку, мовляв ви особа із вищого соціального прошарку. почуєте багато цікавого)

У гілці 2 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Helen 22.10.2018, 09:53:56

Дуже цікавий експеримент. Я, навіть, знаю вже, що почув у відповідь. Можливо, колись спробую) =

Анна Пахомова 21.10.2018, 11:29:29

Добро має перемагати зло. Хоч на папері. Тому який сенс писати про стеово, яка в результаті виходить заміж за принца?))) Але Ви праві - ідеальні героїні нудні, як домогосподарки вікторіанської епохи. В героїні має бути якась червивинка, що б потім вона її позбулась під впливом кохання.
Щодо опублікованого шматка твору, якщо ви не проти висловлю свою думку: спілкувалась я з усякого роду мадамами, і щось не чула що їм їх робота не подобається, чи вони думають про етику, член і бабки ось їх інтереси. Такі жінки лише псують життя гарним хлопцям, вимагаючи від них те, чого вони дати не здатні. Доречі стандартом розповідей про повій вважаю «11 хвилин»

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Анна Пахомова 21.10.2018, 15:59:22

Helen, Та я ж не проти, у кожного своя правда. Навіть впевнена знайдеться когорта читачок, яким такий сюжет буде до смаку. І мій життєвий досвід жодного відношення до вашої творчості не має.

Olena Kogut 20.10.2018, 17:07:14

Цікаво, а як щодо " Кав'ярні"? Ви її заморозили чи буде продовження?

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Olena Kogut 20.10.2018, 18:35:06

Ваша книга у мене у бібліотеці, і на вас підписана))) чекатиму з нетерпінням))

Books language: