50 відтінків кохання

Розмір шрифту: - +

2

Я просверляла поглядом брата бажаючи задушити його. Хто ж міг подумати що в перший ж день його перебування в Нью-Йорку він стане зіркою інстаграму. 
Кріс тихо сиділа в своєму телефоні раз за разом переглядаючи відео де цей бовдур п'яний валяється у смітнику зі зламаною гітарою. 
Лукас схиливши голову над вже третьою порцією макаронів, тихо поїдав вміст своєї тарілки. 
У такі моменти до мене ніхто не наважується заговорити. 
Деймонд сидів на дивані із обличчям неначе його зараз будуть вбивати.
-Ну і що ти скажеш у своє виправдання- наважилась заговорити Кріс, ніби читаючи мої думки.
-Посадіть на моїй могилі білі великі ромашки і доглядайте за ними.
Лукас пустив ледь чутний смішок, але його фізіономія помітно змінилась коли я злісно поглянула на нього.
-Ти хоч розумієш що я вчора місця собі не знаходила. Зате вітаю ти тепер зірка- сарказтично мовила я- твоя мрія збулась.

Деймонд навіть не поглянувши на мене провів рукою по розкішному довгому волоссі.
-Давайте забудемо про це на деякий час- вставши з дивану і ховаючи свій телефон у кишеню піджака почала Кріс- нам потрібно на заняття, ми й так через цю зірку- великим пальцем показавши в бік Деймонда- пропустили 1 пару. Місіс Ламейл вб'є нас якщо ми пропустимо сьогодні навчання.
Мій погляд був спрямований на мого старшого братика. Ціле життя він був "творцем", гордість батьків і просто душечка, але позавчора коли він прилетів із Канади вирішив уже не вперше випробувати долю, за що поплатився гітарою.

В голові крутилось тільки одне:
" Чому батько терпить це? Та ще й дозволяє йому все, дає гроші на його творчість, яка завжди виходить йому одним місцем"

Лукас дав мені мою сумку і поспішив до дверей разом із Кріс.
-Будь-ласка не зруйнуй мені мій дім- останнє що я сказала кароокому бовдуру виходивши з квартири.

Цілу дорогу в університет я думала тільки про одне - чому ми такі різні?
Здається батьки в нас одні, але характери і зовнішність помітно відрізняється.
Я більше схожа на тата. Русяве волосся це незмінна гордість нарого роду.
Була...поки батько не одружився на чорноволосій красуні про що й свідчить наша генетика. Якщо ми з Лукаcом світловолоссі, то Деймонд ж навпаки має темне волосся. 
А із забарвленням очей то взагалі мутація. В мене сірі, в Лукаса зелені, а в містера бовдура- карі.
Перше питання яке задають оточуючі коли дізнаються про наші сімейні зв'язки:"Як таке можливо?"

Єдина спільна риса характеру нашої трійці - це любов до творчості, у всьму іншому ми як Інь і Янь.

Університет як завжди зустрів нас з посмішками. Проте мені було байдуже на всіх.
-Сонечко, ти чому така зла з самого ранку?
Немов з під землі передімною з'явився Сем і почав обнімати.
Поцілувавши його я нарешті відповіла:
-Один бовдур настрій зіпсував.

-Деймонд- тихо, так щоб я не почула натякнув Лукас. 
Не чекаючи решти я попрямувала на пару до якої залишилось всього 5 хвилин.
І знову навчання і бла, бла, бла...
Що ж я буду робити після навчання? Хмм. Напевно знову виносити мозок Дею.

-Ліф, ми вже їдемо.

Клас, як вчасно.
Перед від'їздом я підійшла до Семі.
-Може сьогодні ти прийдеш до мене?- на його обличчі з'явилась підозріла усмішка, підозріла для всіх, окрім мене. Я зрозуміла до чого він хилить.

-Сьогодні я буду дуже зайнята. Проте завтра в мене є багато вільного часу.

Поцілувавши на прощання мого Семі я з Лу поїхала додому. Кріс повинна була їхати до батька, тому я й не намагалась втримати її.

Батько Кріс дуже вимоглива людина. Раніше він не вимагав нічого від родини, але після смерті дружини помітно змінився. Для Кріс його поведінка вже стала звичною, проте мені й досі важко звикнути до того, що така любляча людина стала такою холодною.

І знову дорога, ліфт і двері. Здається що нічого надзвичайного. Окрім того, що на кухні нас очікувала мама.

Тільки-но ми зайшли як з студій виглянув Дей і по його обличчю зразу стало ясно що тільки що відбулось.

-А ось і ви

Посеред студій одягнена у шикарний синій костюм стояла ВОНА...
Тільки мама могла так нас зустріти. В її погляді одразу читалась злість не тільки на Дея, а схоже й на мене і Лу.

-Як ви могли таке допустити- звернулась вона до нас трьох.
Ми всі вже посідали в ряд на диван готові слухати моралі.
-Еліфія Джульєта МакДейл, як ти могла дозволити брату вляпатись у таке- вона звернулась моїм повним іменем...мені кінець- я думала ти найадекватніша з вашої трійки.
-Лукас Гарольд МакДейл, ти маєш більший вплив на брата, чому ти не зупинив його?- весь цей час вона кричала, тому Лукас був готовий до найгіршого.
-І нарешті Деймонд Едгард МакДейл, ти- вона направила палець на нього- найбільший бовдур на світі.

У будь-якому іншому випадку мама напевно не придала б цьому таке велике значення, але ж ми відомі. Останнім часом вона не раз зустрічалась з травлею в інтернеті, тому її настільки обурило відео з участю Деймонда. Кому ж як не її-моделі у минулому і бізнес леді в теперішньому не перейматись за свою репутацію.

Довгі...дуже довгі лекції чекали на нас, але ми витримаєм. І не з таким стикались. Головне що завтра вона вирішить проблему з тим відео і скоро зовсім забуде про цей випадок.

-Всі позбавлені гаманцевих на місяць.

А ні не скоро...



Самер.by

Відредаговано: 05.12.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись