Аліса

Розмір шрифту: - +

Частина 13

    

Частина 13

Яремче, годиною пізніше

        – Игоречек, надо что-то быстро с этим делать! – заламувала свої ручки Антоніна, бігаючи по кафе і лякаючи усіх працівників, і відвідувачів. – А то эта деревенщина уведет моего Женьку!

        – Тоничка, хватит истерить! – спробував  заспокоїти блондинку Ігор, найкращий друг Жені і по-сумісництву його піар-менеджер. – Успокоишься ты наконец-то или нет! А то нас выставят скоро из этой забегаловки из-за твоего спектакля. И не посмотрят, что ты Тоня Неви! Хотя я очень сомневаюся, что в этой дыре тебя кто-то узнал!

         Коли до мамзель дійшли слова друга, то вона усадила свою розкішну попку на крісло, перед тим постеливши на нього аж три салфетки.

         – Ну, вот! – продовжив Ігор, коли його подружка опанувала свої нерви. - Так то намного оно лучше!  

       - Не пойму, почему ты такой спокойный, Игоречек. Ведь если Женька решит жениться на этой кикиморе деревенской. И решит провести свой медовый месяц в этой лесной чаще.  То все – прощай наши миллионы! Да-да! Ты меня правильно расслышал. Не только мне не видать денежек, которые бы Женьок получил от голливудского предложения, в статусе его законной жены, но также и тебе в статусе его пиар-менеджера. Если наш сельский мачо не явиться на место съемок  нового фильма за неделю, то прощай договор с Голливудом, и плакали тогда и твои проценты. Не видать тебе тогда денежек.

       – Думаешь, я это не понимаю? Думаешь, я такой кретин, как наш Женька, который не понимает всей своей выгоды от этого предложения?! Ему, видите ли, наплевать на Голливуд и на мировую славу, которая на него свалилась! Не понимаю, почему таким дуракам, как он, еще так везет?! А он так просто отказывается от такого везения, которое случается в миллионных случаях.

       – Надо что-то срочно делать, Игоречек!

        – Не волнуйся, дорогуша, у меня уже созрел план, как заставить этого влюбленного дурака бросить свою деревенщину. Ноги его больше никогда не будет в этой глухой дыре после того, что я ему расскажу о ней. После моих слов он даже с ней не попрощается!

        – Ура! Ура! Ура! Я знала, что ты умничка, Игоречек!  - Антоніна від слів друга аж захлопала в долоні від радості, підстрибуючи на кріслі своїм симпатишним задком.

«А для этой маленькой сельской обольстительницы у меня есть особые слова», - подумав про себе чоловік, усміхаючись від цієї думки, як кіт на ласу мишку.

          - А почему бы нам это не отпраздновать в более уединенной обстановке?! – запропонувала жінка об’єкту своїх похітливих бажань, облизав спокусливо свої пухкі вуста рожевим язичком, при тім закусивши нижню губку білосніжними зубками так аби у чоловіка потекла слюнка від еротичних дій спокусниці.

          – Я не такой дурак, как Женька, чтобы отказываться от того, что плывет само в руки! – поклавши свою руку жінці на стегно, повільно наближаючись умілими пальчиками до того місця, де би мали бути трусики, коли б ця дамочка була порядною леді. Але вона такою не була, тому чоловік не наткнувся ні на яку перешкоду на шляху до бажаної цілі.

           Слава Богу, їхні сиромітські ігри були сховані столом і ніхто із відвідувачів кафе не зміг би догадатися, чим вони там займалися під ним. 

 

***

Микуличин, наступного ранку

 

             Аліса була в хорошому настрої, застеляючи ліжко. Ще би їй в такому не бути! Вона - молода, красива жінка, закохана в такого чарівного чоловіка, яким був її Женя, і котрий її так кохав, що хотілося усьому світу кричати про своє щастя! Він єдиний чоловік, котрий прийняв її безплідною без жодного вагання чи довгих роздумів. Ще навпаки йому довго довелося доводити їй, що він був абсолютно чесним з нею у своїх намірах. Вона ж так довго не могла повірити у його щирі почуття до неї,  відганяючи його від себе, тримаючи того на відстані витягнутої руки, що ледь своїми вибриками не втратила такого чоловіка, своїми ж руками не зруйнувавши своє власне щастя. Ото вона недовірлива дурьоха була! 

          - Хтось такий щасливий, бачу, що світиться як новорічна йолка! – весело мовила Лєночка, влетівши до кімнати родички. - Від цього сяйва вся кімната світиться, як від феєрверків київська площа під час святкування Нового Року!

          – Ах, Лєнчик! Я така щаслива, що аж самій страшно собі в цьому признатися! – стала кружитися по кімнаті жінка від неймовірного відчуття радості і щастя. – Боюся, що прокинуся кожної секунди від дивовижного сну – і все виявиться тільки моєю фантазією, солодкою вигадкою! 



Маїра

Відредаговано: 03.02.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись