Безмежжя минулого

Розмір шрифту: - +

«Метью»

   З ним життя здавалося казкою. Метью вніс золоті фарби в моє життя і змінив його. Ми так багато гуляли, розмовляли. І вже нічого не мало значення в цьому житті. Все здавалося таким прекрасним.

  Кожного дня ми розмовляли по телефону – ці розмови вже стали традиціями. А кожної ночі, якщо ми були не разом, надсилали один одному повідомлення, бажаючи солодких снів.

   Ми обожнювали гуляти по нічному місту, тримаючись за руки, а вдень їсти морозиво і мочити ноги в теплому морі на березі Оклахоми. Мені подобалося відчувати себе потрібною та коханою, і почуття які я мала до метью мені також дуже подобалися.

   Саме такими моментами і потрібно жити, цінувати те що маєш у даний момент, у цю хвилину. І, якщо є тримати кого за руку, то це потрібно берегти і ніколи не втрачати

    Проте , я не знаю, що с талося, але я почала втрачати те, що так любила. Метью почав пропадати, не відповідати на дзвінки. Так сумно й самотньо стало без нього.



Daria Korzh

Відредаговано: 21.03.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись