Бузина

Розмір шрифту: - +

IX

Очільник села скидався на вгодованого борова з маленькими хитрими очицями.

— «Ауді», кажете? Як же, як же, казали мені хлопці з села, що бачили в лісі. Не бійтеся, стоїть, нікому ваше корито не треба.

Коли пан сільський голова запропонував нас підвезти, то я одразу зрозумів, чому мою ластівку обізвав коритом — перед нами стояв крутезний позашляховик.

Олег Іванович увічливо почекав та переконався, що автівка на ходу і лише тоді помчав по бездоріжжю на своєму «кубику».

Перш ніж сісти в авто, Меланка стала копирсатися у ранці і зрештою дістала маленького слоїка.

— Добре, що набрала води у криниці, пити хочеться після пирогів, страшне.

Мене мов окропом ошпарили, я підскочив до дівчини та вибив з її рук посудину.

— Ти чого?

— Сідай у машину. Купимо воду по дорозі, — коротко відповів я, не вдаючись у пояснення.

За годину ми вже виїхали на автодорогу та стали рухатись у сторону Рівного.



Віта Климович

Відредаговано: 25.12.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись