Чому ми не зустрілись в юності?

Розмір шрифту: - +

8

-Тобто ви розійшлись?-питаю я очевидні речі.

-У тому й вся біда,-падає тендітною спиною на спинку мого старого дивану.

Це її легеньке і ледь помітне падіння викликає легенький викид пилу у повітря,що так помітно при сонячному промінні.

-Що ні,-закінчує речення.

Звісно тому вона і не хоче це мені говорити,дивлячись у очі.А хто б хотів?Це жахливо.

-Тоді моя мама сильно захворіла,наполягала,щоб я поїхала.Вона залишилась сама,і я поїхала у рідне містечко.Була недовго,а коли повернулась,квартира була пустою.Тобто,звісно,там столо ліжко,де ми проводили найкращі ночі,на кухні стояв столик,де ми проводили найкращі ранки,на телевізорі все ще лежала мережевна серветка.Його не було.

Я мовчу.Я таких ситуація краще мовчати.Тут підтримки не потрібно.Таке горе людина повинна пережити сама.

І я зараз не про зникнення хлопця,це горе вона пережила років 20 тому.А про те,що її ідеальні митті з ним були перекритті таким вчинком.Такі вчинки завжди залишають осади.

-Потім від спільних друзів я дізналась,що він раптово переїхав до батьків.Мабуть,давно планував.Документи і всі ці справи.

Одну ногу за другою Міра дістає на диван,обнімає їх руками,притискаючи до худого тіла.

-Я не злюсь на нього,і ніколи не злилась,не подумай.Просто...Просто я розчарована,розумієш?

Міра повернула до мене своє обличчя.Обличчя ображеної дівчинки-підлітка.Обличчя,таке прекрасне і без жодного натяку на сльози.Напевне,усі сльози ця жінка давно вже виплакала.

Я ставлю свою руку на її руку,виражаючи розуміння.

-Я розчарована була у такою надійному Ньому і у собі.

У собі?Чому?

Моє мовчазне обличчя,напевне,однією лише мімікою виражає це запитання,або ж між нами встановлено ментальний зв'язок?Адже Міра зразу ж відповідає:

-Я не впевнена,що кохала його,-викидує,наче непотрібне сміття.

Я казав щось за ментальний зв'язок?Це дурниці.

-Тобто,напевне,я все ж була вдячна йому.

Що Міра сказала останнє?Я не чув цього,і не хотів чути.

Для мене кохання завжди було важливим.І щирість.Тобто,чому ти з ним,коли просто вдячна?Щоб просто пожити у нього?Неможна так.Неможна.

Я відчуваю її дихання.Я просто фізично чую цей магнетизм між нами.

Нахиляюсь ближче.Цілую.

Неможна так.Неможна.

Міро,як я вдячний тобі,що ти не користуєшся помадою.Не люблю цілуватись з напомадженими жінками.



KseniBay

Відредаговано: 16.02.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись