Чотири кроки до початку (шерлокіана)

Розмір шрифту: - +

IV. 9. Вартовий висуває гіпотезу

Вартовий висуває гіпотезу

- Ага, - Кирило із задоволенням пильно озирав свіжу траншею. - Отже, щодо будівництва я не помилився.
Вони стояли поряд з великим ровом, в якому порпалися робітники і будівнича техніка, якщо ці примітивні машини можна було так назвати. З похмурого лондонського неба накрапував дощ. Хогсовий дерстокер опинився дуже доречним о цій погоді, Холмогорову, як і завжди, було просто однаково на мряку, а от Сашко із своєю по-військовому короткою зачіскою кривився і втягував голову в плечі.
- Припустимо - так, то і що? - задерикувато спитав Хогс. - Це за сім кварталів від мого будинку! Як це пояснює штукатурку, що сипалась зі стелі?
- Ще не знаю, - роздумливо протягнув Кирило, - але якось, мабуть, пояснює.
- А я знаю! - швидко, поки ці двоє знов не посварилися, сказав Сашко.
Двоє потенційно великих детективів одночасно повернулися до колишнього військового лікаря і зміряли його майже однаковими недовірливими поглядами.
- Та невже! - критично сказав Кирило.
Більш ввічливий Хогс попросив:
- Поясніть вашу думку, шановний Алекс.
- Охоче. Тільки ходімо кудись… Кудись, де не ллється за комір! - попросив Сашко. - Ви вже побачили все, що хотіли?
- Те ж мені, бравий військовий! - хмикнув Кирило. - Якийсь дощик, і ти ледь не розтанув. - Він махнув рукою на ріг вулиці. - Ходімо туди. Здається, там можна отримати чашку чаю, або навіть кави!
- Як ви його ще не вбили за такі манери? - з подивом поцікавився Хогс.
- Сам не знаю, - знизав плечима Сашко.
- Бо я розумний, - долинуло до них майже від дверей маленького ресторанчику.
- Замовляй на всіх, генію, - крикнув Вартовий. - Моя черга висувати гіпотези.
Вони всілися за прямокутний стіл біля вікна, чекаючи на замовлені Кирилом чай та каву, і двоє кандидатів Посередника очікувально зорили на Сашка.
- Добре, - зітхнув той. - Хотів спочатку кави випити, але ж ви, панове, такі нетерплячі. Обоє! - підвищив голос він, коли Хогс відкрив було рота, щоб заперечити. А Холмогоров - той навіть заперечувати не став. Тільки вишкірився.
- Давай, - наказав Сашко йому.
- Що? - невинно перепитав Кирило.
- Те, що дав тобі Посередник, перед тим, як майстерно зникнути на порозі хогсової пекарні. Що, думав я не помічу?
- Ти і не помітив, - засопів Кирило. - Здогадався?
- Застосував дедукцію! Давай сюди!
- Що, всі? - неабияк засмутився детектив.
- Та не гроші, йолоп! Їх можеш лишити собі. Дай мені мапу Лондону!
- А, це! - Кирило з полегшенням поліз у кишеню піджаку, і раптом зупинився: - Тільки з поверненням! Вона мені ще стане у нагоді!
- Не блазнюй! - розлютився Сашко. - Не тільки в тебе бувають гарні ідеї, звикни вже до цього!
Детектив норовливо відкрив було рота, але чомусь передумав сперечатися і мовчки витяг з кишені згорнуту в декілька разів мапу міста.
- Дивіться, хлопці, - Сашко розстелив мапу на столі. - Пекарня Хогса знаходиться тут. - Він ткнув пальцем у карту на розі Мерілебон-роуд і Бейкер-стріт. - Тут, - палець перемістився на півмилі правіше, - будується нова станція метро «Регент-парк». - А тут, - палець вказав на точку майже поряд з пекарнею, - вже існуюча станція «Бейкер-Стріт», до речі, перша у світі. Як думаєте, що повинно з’єднувати ці станції?
- Підземний тунель, - прошепотів Хеміш Хогс.
- Підземний тунель, що наразі будується, - виправив його Кирило. - Ось вам і штукатурка зі стелі, Хогс! - Визнаю, - звернувся він до Сашка, - іноді тобі вдається міркувати досить логічно. Звісно, це мене дивує!
- Ви ніколи не думали викликати його на дуель, Алекс? - Хогс несхвально дивився на кучеряву маківку детектива, що схилився над мапою і більше геть ні на що не звертав уваги. - Я міг би бути вашим секундантом.
- Дати йому прочухана? - стенув плечима Сашко. - Це я завжди встигну.
- Кулачний двобій, розумію… - кивнув Хогс. - Це дуже чемно, а ви - справжній джентльмен! Моя пропозиція щодо секунданта лишається в силі.
- А це що? - Кирило підняв очі від мапи. Його палець був посередині між пекарнею і рестораном, де вони зараз знаходились.
Хогс зацікавлено перегнувся через стіл.
- Дайте подивитися, пане… Холмос-го…
- Коротко кажучи, Холмс, - буденним тоном виправив його Кирило і ледь помітно підморгнув Сашкові, який ледь кавою не вдавився від такого нахабства.
- Це музей воскових Фігур мадам Тюссо, - сказав Хогс. - Він не так давно переїхав сюди з Бейкер-Стріт.
- Ага, - задоволено мугикнув Кирило. - А ось і наш привид намалювався!



Тетяна Юр'єва

Відредаговано: 30.11.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись