Діалоги з Прибульцем

Розмір шрифту: - +

Діалог восьмий

Капітан сидів у капітанському кріслі, у капітанській рубці, у високій башті, наче на троні своєї плаваючої фортеці. Хоча, тронний зал був малий. Але на старих авіаносцях капітанського містка взагалі не було, і капітан керував кораблем із загальної рубки.

Капітан великого авіаносця це худорлявий чоловік веселої вдачі з надзвичайно чіпким і активним розумом, у нього швидкі рухи і думки. Світле волосся, яке здається прозорими, і біла шкіра, злегка почервоніла під сонцем. Невисокий, особливо поруч із, містером Сміттом, капітан авіаносця дуже впливовий, і за ним стояв горою його екіпаж. А щоб завоювати довіру, і навіть любов екіпажу, треба бути особливою людиною. Удав знав, з ким розмовляє. Капітан, як кажуть, перший після бога на борту корабля. Був зараз на кораблі і бог, та Удав ні з ким не ділився такою інформацією, вважатимуть божевільним. Капітан покликав до себе саме містера Смітта, а не доктора Ренлі, прекрасно розуміючи хто з них головний.

- Цей хлопчик з довгим волоссям і є ваш прибулець? - запитав капітан у містера Смітта привітавшись, дозволивши сісти, до того як запропонував випити кави.

- Я припускав, що ви хотіли запитати, чому мої люди ходять кораблем без діла і заважають вашим людям працювати? - питанням на питання відповів Удав, сівши у запропоноване крісло поруч з оглядовим вікном, закинув ногу на ногу і склав пальці дашком над коліном, - чи вирішили скрасити службові будні бесідою зі мною?

Капітан був розумником:

- Кави? - усміхнувся він, бачив, що співрозмовник готовий поділилися інформацією, але обмежено.

- Так, звичайно, - погодився Удав.

Капітан набрав номер на службовому телефоні, замовив каву, і пояснив Удаву:

- Наскільки я зрозумів з повідомлень, ваші люди шукають спиртне. Це порушення правил.

- Вони ваші гості, їм можна пробачити таке дрібне порушення. Тим більше, я зрозумів із повідомлень, спиртного вони не знайшли, та й поводяться тихо й спокійно, - і собі посміхнувся містер Смітт.

- Два телепата з екстраординарними здібностями - мрія усіх спецслужб світу, і два прибульця, один з яких спить, а другий вивчає мій корабель? - перерахував капітан. І запитав, - Містере Смітт, я капітан авіаносця, на морі усе трапляється, у мене є певний доступ, і дозвіл. Отже я вже запросив ваших людей сюди, для нас готують п'ять чашок кави.

- Кларк п'є чай, - посміхнувся Удав. Він пам'ятав, що на базі під Женевою Кларк і Мумія загалом пили спиртне, тому поняття не мав, якому з запропонованих напоїв віддає перевагу Кларк Пречет, але ця розмова з капітаном вимагала заперечень.

- Три мушкетери, як у книзі Дюма, шукають спиртне. Ви дозволите прибульцю пити? - капітан авіаносця наче занепокоївся.

- Він адекватний, - Удав перейшов на особисті характеристики.

Двері відчинилися, увійшли троє, два телепата, мрія усіх спецслужб на Полігоні і навіть за межами, і один прибулець жах тих, хто про нього хоч щось знав. За гостями стояв офіцер супроводу, за офіцером видно було голомозу, чорну, лискучу голову працівника кухні, або, як на кораблі, камбуза.

Капітан дозволив супроводжуючому піти, запросив гостей увійти, показав їм на канапу біля оглядових вікон. Матрос з камбуса швидко розставив посуд на столику біля канапи і вийшов. Кларк потиснув руку Удаву. Алекс теж зважився потиснути руку великому містеру Смітту, здається, хлопець тепер не буде мити цю руку з місяць.

Апсу підійшов до оглядового скла, дивився вниз на палубу, потім потиснув руку Удаву, виявив повагу капітану кивком голови і сів на запропоноване місце. Капітан розглядав його, наче побачив рідкісний експонат у музеї.

- Кава? - повторив капітан вже для трьох, вказуючи на столик, сам зійшов зі свого капітанського трону, сів у крісло навпроти Удава, взяв свою чашку, - Радий вітати вас на моєму кораблі, - посміхнувся кожному гостю по черзі, - ви збентежили своїм виглядом моїх людей, містере Апсу?

- Це не навмисне, - вибачився древній бог, - але, напевно, краще без приставки містер, - додав Апсу взяв маленьку чашку з кавою, додав шматочок цукру, перемішав.

Капітан хотів сказати, що прибулець нічим не відрізняється, на перший погляд, від людини, але потім вирішив, що це не тактовно. Усвідомив, що він вперше опинився у такій ситуації. Все-таки контакт з позаземним розумом, і він зовсім не знав, про що говорити і як поводитися у присутності прибульця. Аж поки не згадав, що супроводжують прибульця люди з телепатичні здібності. Кларк і Алекс посміхалися.

- Це трохи нетактовно, - і собі посміхнувся капітан, - сканувати мене. Панове, ви можете це робити не настільки відверто?

Алекс зніяковів, відвів погляд, голосно сьорбнув гарячу каву. Кларк усміхався, ні краплі не соромлячись, наче хотів сказати капітанові, що той сам відкрився. Додав цукор у каву, сперся на спинку канапи, закинув ногу на ногу, поставив чашку на коліно.

- Як вам мій корабель? - запитав капітан у прибульця, немов його корабель зосередив у собі всю Землю. Апсу вловив гордість і ніжність у інтонації капітана, коли той говорив про свій авіаносець:

- Красива і приємна машина, - похвалив Апсу корабель словесною формулою із свого світу.



Марк Алл

Відредаговано: 15.11.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись