Карась Вільний

Розмір шрифту: - +

Роздум 1: Сон (Intro)

...Карасю снився жахливий сон...

Тисячі мертвих побратимів з наклеєними на лоб цінниками дивилися на нього, і мутант картав себе за те, що вже ніяк не зможе їм допомогти, як би йому цього не хотілося.

'Але ж є інші, - заспокоював він себе, - ті, хто опинившись на обробній дошці, все ще вірять в диво і чекають простягнутого, дружнього плавця.'

Віривши в божественне призначення свого підвиду, Карась так само упереджено ставився до інших риб, вважаючи іх продуктом нижчого гатунку, або ж просто біологічними відходами, що годяться тільки для переробки на крабові палички та інші, магазинні напівфабрикати.

Тому в його плани не входило стати порятунком для усіх, адже майбутнє Карась вбачав тільки за своїм рідним, короповим родом. На інших йому було, м'яко кажучи, наплювати. Як в тім і на людей також. Хомо Сапієнс Карась прирівнював до ротанів, відзначаючи їх загальну схожість у відсутності індивідуального мишлення і тязі до постійного нересту.

Так, це був жахливий сон. Але настав час прокидатися...



Ілля Касьяненко

Відредаговано: 08.05.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись