Казки. наукові та чарівні

Розмір шрифту: - +

ПРИГОДА У СУПЕРМАРКЕТІ

 

Якось Зернятка гуляли у супермаркеті та помітили маленького песика, який розгублено бігав туди-сюди, наче шукав когось.

— Він загубився! — стривожилася Лапуня.

Троє Зерняток кілька хвилин спостерігали, а коли впевнилися, що песик справді без хазяїна, стали радитися, що робити.

— Треба знайти того, хто його загубив, — сказав Пустунчик.

— Яким чином?

— Це породиста такса. В нього на нашийнику написано "Рекс" і номер мобільного телефону. Не думаю, щоб у собаки був телефон! Треба набрати номер та сказати, що ми знайшли Рекса.

— Не відповідає… — Розумник кілька разів набрав номер телефону. — Мабуть не чує, чи батарея сіла.

— Якби загубився малюк, а не щеня, він хоча б міг сказати, як звуть його батьків та де живе, — сказав Пустунчик.

— Не завжди, — заперечила Лапуня. — Знаю таких дітей, які вважають, що тата звати "Тато", а маму — "Мама". А їхня адреса — великий дім з віконцем. Дуже складно знайти батьків за такими прикметами! Мала дитина повинна обов’язково вивчити напам'ять свою адресу та імена батьків. Ось ти, Пустунчику, якби загубився, що б ти робив?

— Якщо не в лісі — все просто, — сказав Пустунчик. — Я завжди можу зателефонувати та спитати, де ви?

— А якщо телефон теж загубився або з ним ще щось сталося?

— Тоді я можу попрохати телефон будь у кого… звісно для цього треба знати номери напам’ять.

— Ти знаєш? — спитав Розумник.

Пустунчик чесно визнав, що не знає, та тепер неодмінно вивчить. Але він міг би попрохати допомоги у будь кого з дорослих, хто працює у тому місці. У міліціонера, охоронця, продавця… хтось та буде! А краще за все, коли ідеш кудись, одразу визначити план дій та місце зустрічі, якщо хтось випадково відстане та загубиться.

— На вокзалі, взагалі, легко, — сказав Пустунчик. — Там є диспетчер, який може зробити об’яву по радіо, що я чекаю на вас біля… якогось місця, яке легко знайти. Біля фонтану, біля каси чи ятки з морозивом, наприклад.

— У зоопарку, чи в супермаркеті теж є радіовузол, — сказав Розумник.

— Чого ж ми стоїмо? — скрикнула Лапуня. — Треба швидше бігти та зробити об’яву, що Рекс чекає на хазяїна біля фонтану на першому поверсі!

Зернятка попрохали найближчого охоронця провести їх до диспетчерської.

Після кількох гучних об'яв по радіо щасливий Рекс зустрів своїх хазяїв та з радісним гавкотом кинувся до них. Хлопчик та дівчинка вже півгодини бігали та скрізь шукали непосидющого песика. Почувши, що щеня знайшлося, діти нарешті перестали плакати та поспішили до місця зустрічі.

Хазяї Рекса довго дякували Зерняткам за допомогу. А Розумник, Пустунчик та Лапуня зрозуміли, як важливо заздалегідь продумати, як вести себе у незнайомому місці. Тоді, як прийде час, ти не розгубишся і швидко знайдеш вихід з будь-якої найскладнішої ситуації.



Эллин Крыж

Відредаговано: 27.07.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись