Казки. наукові та чарівні

Розмір шрифту: - +

ЖАХЛИВИЙ СОН ПУСТУНЧИКА

 

Пустунчик був сам удома. Раптом до кімнати влетів величезний шершень. Пустунчик заходився виганяти непроханого гостя на балкон і так сильно махав газетою, що втратив рівновагу і мало не впав з балкону.

Тоді Пустунчик відчув запах смаленого і прожогом кинувся у сусідню кімнату. Праска була включена, забута без нагляду і в одязі, який прасувала Лапуня, вигоріла величезна дірка. Мало того, починалася справжня пожежа. Гладильна дошка загорілася, від неї ось-ось мала зайнятися постіль!

Пустунчик швидко висмикнув праску з розетки, хлюпнув на вогонь воду, поставлену на вікно для поливу квітів. Вогонь згас, але кімнату наповнив чорний дим. Бігом на кухню за водою!

На кухні заходився свистом майже пустий, розпечений чайник. Пустунчик не пригадував, щоб самостійно вмикав плитку, але часу дивуватися не було. Він швидко набрав води, вимкнув газ та знов побіг у кімнату. Назустріч йому з ревом сунув пилосмок, працюючий на повну силу.

Домашній прибиральник гарчав, немов той Горинич, трощив своїм гумовим "хоботом" все, до чого міг дотягнутися, та засмоктував усе, що міг проковтнути.

— Віддай! — кричав Пустунчик, марно намагаючись приборкати скажений прилад. — Це дуже потрібні речі! Стій! Зупинись!

Пустунчик добре знав, що в кожного приладу є кнопка, якою вимикається струм, але чомусь геть забув, де та кнопка в пилосмока?

Тоді Пустунчик зрозумів: все це так дивно, що може бути сном.

Так само несподівано та дуже гучно ввімкнувся телевізор, за ним — комп’ютер. З динаміків долинув голос Розумника:

— Пильнуй, друже! Техніка, яка вийшла з-під контролю, може бути дуже небезпечною!

— Це не я! — закричав Пустунчик. — Усе саме вмикається!

Тут він почув, що на кухні щось хлюпає і згадав, що не закрив воду. Раковина вже наповнилася до краю, вода переливалася на підлогу.

Доки Пустунчик долав повінь на кухні, він почув ще страшніший звук: вхідні двері щось обережно дряпало. Хтось намагався увійти! Пустунчик пам’ятав, що ні в якому разі не можна впускати в дім чужих, але не міг пригадати, чи добре зачинив двері?

— Дзвони у службу порятунку! — пролунав у його голові голос Лапуні. Навіть уві сні друзі намагалися допомогти йому.

Пустунчик знов побіг у кімнату. Телефон чомусь стояв дуже високо — зверху на буфеті, там де його ніколи не було. Пустунчик поставив табурет на стілець і обережно поліз на хитку конструкцію. Скажений пилосмок катався внизу та постійно штовхав стілець, наче намагався навмисне зіштовхнути Пустунчика. До апарату вже можна було дотягнутися, коли Пустунчик побачив сині іскри, які вилітали з розетки, в яку був включений телевізор. Розуміючи, що зараз почнеться нова пожежа, якщо не гірше, Пустунчик хотів швидко спуститися та вимкнути телевізор. Але табурет похитнувся…

Падаючи, Пустунчик збив вазу з квітами, яка стояла на буфеті…

Вода пролилася на розетку поряд з телевізором…

Все навколо гучно вибухнуло… і Пустунчик прокинувся.

— Ох, я ж пам’ятав, що прилади під напругою дуже не люблять воду! Яке щастя, що то був лише сон…

Про всяк випадок Пустунчик обійшов весь дім, перевірив, чи закриті всі крани, чи вимкнені електроприлади та кухонна плитка, чи добре зачинені вхідні двері… Потім повернувся у ліжко, і сон його тепер був дуже спокійний.


ent-->



Эллин Крыж

Відредаговано: 27.07.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись