Коли сваряться боги. Розповіді жерця

Розмір шрифту: - +

Частина 1. Священна Війна

Бастіон знаходився на сході невеликої держави. Раніше працьовитий і доброзичливий народ було втягнуто в жорстоку і кровопролитну війну. Брат із сестрою, юні правителі країни, разом зі своєю наставницею обговорювали подальшу стратегію оборони. Вони ні в якому разі не могли допустити, щоб загарбник отримав землі їхнього народу, який покладав на своїх володарів великі надії.

- Як же їх багато! - зітхнула Древа.

- Дуже багато! - погодився її брат Славе. - Велке, ти впевнена, що він прийде?

- Так, - кивнула та. - Його кличе Фуксі, отже він точно прийде.

Уже кілька днів Древа й Славе спостерігали, як воїни, що гордо носять прапор «Армії Світла», підтягують свої сили до кордону їхніх територій. Ще кілька днів тому вони сміливо давали відсіч цій армії, але її чисельність росла все стрімкіше. Найдивовижнішим було те, що на них напали не послідовники одного з Темних Богів, а ті, хто поклоняється богові Сонця, який начебто є захисником людей.

Насправді ніхто в цій частині світу не знав про існування інших богів, окрім бога Сонця. Після того, як їх покарали, тільки він і продовжував являтися людям. Йому подобалося бути їхнім єдиним богом. Але народ Славе й Древи знав правду, знав про присутність у цьому світі інших істот, а також їхніх богів (Велке – прямий тому доказ). Про це дізнався жрець бога Сонця і, звинувативши їх в єретизмі, пішов на них війною.

До фінальної битви залишалися лічені години. Велке обіцяла підмогу. Славе й Древі тільки й залишалося покластися на слова вампіри, адже ніхто з них ніколи не бачив цього загадкового Орлака.

- Давно хотів запитати, - вирішив розвіяти важке мовчання Славе. - Чому Фуксі?

- Не зрозуміла? – виринула із своїх думок Велке.

- Дівчина-перевертень, яка допомагає нам. Ти називаєш її Фуксі, - пояснила Древа.

- Так, - кивнув Славе. - Наскільки я знаю, на діалекті одного із західних народів це означає «лисиця». Дуже дивне ім'я для вовчиці.

- Все просто, - посміхнулася Велке. - Її так Орлак назвав. Ви ж бачили її в іншій подобі? У неї дуже рідкісне руде забарвлення. Тому він почав називати її Фуксі, а потім якось прижилося.

- Зрозуміло, - Славе знову втупився у вікно.

Після того, як їхніх батьків убили вампіри, а їх самих дивом врятувала Велке, яка вже давно пішла проти власних родичів, молодому хлопцеві довелося правити своїм народом. І вже через рік він очолив його у війні. Добре, що у нього залишилася сестра, яка у всьому його підтримувала, а також Велке. Він ніколи не запитував, скільки їй насправді років, але підозрював, що досвіду вона має більше, ніж він. Тиждень тому Велке привела до їхньої компанії Фуксі. Так брат із сестрою познайомилися з представницею дітей Місяця – перевертнем. Вона з радістю погодилася допомогти їм: перевертні не ладнають з представниками бога Сонця більше, ніж будь-хто інший. А зараз Фуксі кликала на допомогу їхню останню надію.

- Він прийде, - від несподіванки брат із сестрою підстрибнули на місці. Тільки Велке залишилася стояти спокійно: наближення вовчиці вона почула вже давно.

- Як швидко? - Древі погано вдалося приховати нетерпіння в голосі.

- Точно не скажу. Я так зрозуміла, він знову вирішив побути самітником. А це означає, що до найближчого місця, де він зможе відкрити портал, ще потрібно дістатися. Він сильний, але не всесильний, - сказала Фуксі.

- Що будемо робити? – резонно, як йому здалося, запитав Славе.

«Яка він ще дитина», - подумала Велке.

- Мені здається, у нас тільки один вихід, - сказала вона вголос. - Ми маємо спробувати затримати армію ворога до його приходу.

Легко сказати – затримати армію. Але коли ти і твої воїни чітко бачите, що чисельна перевага не на вашому боці, це не так просто зробити. Зараз братові та сестрі належить вийти до своєї армії і, дивлячись воїнам в очі, пообіцяти, що ось-ось прибуде підмога. Хоча самі вони в це не дуже вірили.

Поки вони спускалися вниз, де їх із Древою чекала армія, Славе не припиняв думати про Орлака. Раніше він ніколи про нього не чув, що не дивно. За словами Фуксі й Велке, більшу частину часу Орлак проводив на іншому боці стіни. Йому згадалася розмова з Велке, коли вона запропонувала покликати цього таємничого чужинця.

- Не думаю, що одна людина зможе значно змінити ситуацію (армія ворога тоді тільки почала стягувати свої сили).

- Ти просто з ним не стикався, - Славе не зміг зрозуміти чому вона посміхнулася. - Він ...

- Так, ти говорила: він жрець Ночі, - перебив її Славе. - Але я не можу так просто взяти й довірити йому свою армію.

- Йому не потрібна твоя армія, він більше звик битися сам, у крайньому випадку, в невеликій команді. Але ніяк не в армії, - цього разу Славе виразно відчув, як Велке тяжко зітхнула. - Послухай, малий, я ж не наполягаю. Я бачила його на ділі й знаю, що він допоможе. Якщо передумаєш – скажи мені, Фуксі зв'яжеться з ним.

Він передумав. Не те щоб змінив свою думку про цього хлопця, просто на даний момент Славе хапався за найтоншу соломинку.

Напад планувався приблизно через годину. Древа попросила всіх воєвод зібрати людей внизу.



Кіра Вовченко

#341 в Фентезі

У тексті є: дракони, ельфи, вампіри

Відредаговано: 03.06.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись