Крила Аріадни. Частина ІІІ. Блакитне і багряне полум'я

Розмір шрифту: - +

3. Пропозиція Вольдемара

Всю ніч Аріадна просиділа біля Фелікса, користуючись несподівано повернутими здібностями. Дівчина не знала, чим спровокована їх поява, так само не знала, чи завжди її цілительський талант буде діяти на Фелікса. Тому Доброславська не витрачала ані хвилини і лікувала юнака.

Але втома брала своє. Варто було дівчині лише на мить опустити голову на подушку для короткого перепочинку, як її здолав сон. Прокинулась Аріадна вже під вечір. Вона із жахом підскочила до Фелікса, перевіряючи його стан. На щастя, із Сараулою нічого поганого не трапилось. Аріадна з полегшенням зітхнула. Але вирішила надалі, не дивлячись на своє божевільне бажання допомогти Феліксові, не забувати про власний відпочинок. Сьогодні вона настільки втомилась, що її не зміг би розбудити вистріл гармати, не те що пілікання медичного обладнання. А якби юнакові погіршало, а дівчина вчасно цього не помітила б?

Востаннє Аріадна нормально їла три дні тому на випускному вечорі. Після цього обмежувалась короткими перекусами з того, що залишилось придатного до споживання в холодильнику ще з часу її викрадення мальдеранівцями. Але цього «провіанту» вистачило, певна річ, ненадовго. Дівчина відчувала голод, бо не могла покинути Фелікса без нагляду навіть на кілька хвилин, аби вибігти до найближчого магазину. Доброславська картала себе за те, що трапилося з Феліксом. Тому не хотіла на щось нарікати і готова була пожертвувати всім заради його одужання.

Пролунав дзвінок у дверях. Аріадна одразу побігла відчиняти, думаючи, що то Лука. Вона вже планувала попросити, аби він відправив свого клона до магазину за продуктами. Але це був інший відвідувач — Лев.

— Добрий вечір, Аріадно, — схилив голову чоловік, ступаючи на поріг. — Перепрошую, що довго не заходив. Ваші іліаннівці підняли в лікарні справжній безлад в пошуках Фелікса. Ледве там усе довів до ладу.

— То пусте, Леве. З Феліксом, на щастя, не було ніяких несподіванок, інакше я негайно вам зателефонувала б.

— А ось це і є несподіванка, що при його стані справ не відбулось погіршень, — зауважив здивовано Лев. — Якщо чесно, я навіть не сподівався, що він протягне принаймні ще один день. Йому необхідно зробити ще три операції.

— У мене є приємна новина! До мене повернулися мої цілительські здібності! — не могла стримати своєї радості Аріадна, проводжаючи Лева до кімнати.

— Як це так вони повернулись? — недовірливо перепитав чоловік. — Ти десь надибала талісман?

— В тім-то річ, що ні! — заперечно похитала головою дівчина. — Але вони повернулись! Щоправда, чомусь діють тільки на Фелікса. А ось на Луку, наприклад, ні, ми вже перевіряли. І не можемо ніяк пояснити, чому.

— Якщо ви, Архангел і Вершник, не можете, то звичайний Підданець точно не здатний, — з посмішкою мовив Лев. — Але це добре, якщо дійсно так.

— Звісно, що добре! Я всю ніч провозилася з Феліксом. Сподіваюся, що принаймні трохи йому допомогла.

— Це ми і перевіримо.

Зі своєї сумки Лев дістав дивний прилад у вигляді продовгуватої пластини. Хоч Аріадна подібних ніколи не помічала в медичному обігу, але здогадалась, що це ще один винахід мальдеранівців. Лев надягнув окуляри, мов у підводника, підключені через дріт до пластини.

— Це моє особисте обладнання як мальдеранівського Підданця, — пояснив чоловік. — Я ним користуюсь, коли потрібно точно діагностувати фізичний стан людини, а тим паче мальдеранівця. Зручний, мобільний і легкий у користуванні. Мов рентген просвічує тіло, а я в цих окулярах можу побачити його нутрощі. Корисна річ, особливо в таких ситуаціях, коли пацієнт перебуває поза лікарнею.

— Корисна, — кивнула трохи із заздрістю Доброславська. — У моєї подруги Реґіни, Янгола-медика, є здібність відчувати фізичний і моральний стан людини, варто їй торкнутися до неї. Увесь біль, самопочуття, настрій — передається Реґіні. Це допомагає їй точніше встановлювати діагноз, бо не всі можуть точно описати свої симптоми. Але мені її шкода… Скільки всього вона відчула!

— Скажу тобі відразу, твоя подруга такими темпами недовго пробуде медиком. Якщо весь час відчувати те, що турбує хворих і поранених… Це можна збожеволіти.

— Я знаю… Тому нам така штука життєво необхідна. Якщо я коли-небудь зустрінусь із кимось із іліаннівців, то обов’язково подам ідею щодо такого апарату. Мені якось легше, я також можу діагностувати захворювання або ушкодження, але не таким мазохістським способом.

— Ти, до речі, не думала про професію лікаря на майбутнє? — поцікавився Лев.

— Подумувала. Мене, до речі, саме Реґіна наштовхнула на думку про це, бо донедавна я ще мріяла бути акторкою, — відповіла Аріадна. — Після розмови з нею я відразу загорілася бажанням стати лікарем. Але в той же день я втратила цілительські здібності разом із талісманом. Тому не думаю, що надалі це доцільно.

— Втратила? — перепитав Лев, оглядаючись на дівчину. — Ти мені щойно казала, що вони повернулися.

— Так, але діють лише на Фелікса.

— Яка різниця, що тільки на нього? Навіть якщо і так, здібності все ж у тебе є. Ти втратила не їх, а всього лише талісман.



Марина Кобзєва

Відредаговано: 23.08.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись