Культ Істини, книга перша - Самоствердження.

Розмір шрифту: - +

5,10 Забійник

                  Влітку 1958 року я влаштувався працювати на шахту «17-17біс», в забій. У забійників і прохідників найвищі заробітки, але ж вони найнебезпечніші професії. Робота забійника – яка вона? Товщина лівенського вугільного пласту – 70 сантиметрів, а смоляниновського – 120 сантиметрів. В таких пластах гірники працювали сидячи. Товщина прасковієвського пласту – 45 сантиметрів. Тут працювали лежачи, орудуючи обушком і лопатою, але на бік не повернешся, бо людина в плечах ширше, ніж 45 сантиметрів. Довжина лави більш ніж 100 метрів, але робочий простір по ширині не більше двох метрів. От і доводилося людям повзати в земних надрах під мільйонними тоннами гірської маси.

                  Шахта 17-17біс за кількістю газу і пилу в шахтній атмосфері відноситься до розряду над категорійних шахт. У шахтах першої категорії виділяється до п'яти кубометрів газу метану на тонну видобутого вугілля за добу. Таким чином, якщо шахта першої категорії щодоби видобуває три тисячі тонн вугілля, то газу метану в шахтну атмосферу виділяється 15 тисяч кубометрів щодоби. У шахтах другої категорії газу метану виділяється 10 кубометрів на тонну вугілля добового видобутку. У шахтах першої та другої категорій використовуються тролейні електровози і дозволяється проводити електрозварювальні роботи. У шахтах третьої категорії метану виділяється 15 кубометрів на тонну добового видобутку вугілля. У таких шахтах заборонені газозварювальні і електрозварювальні роботи, заборонено також використання тролейних електровозів, тому використовуються тільки електровози акумуляторні. У шахті 17-17біс газу метану виділялося 45 кубометрів на тонну добового видобутку вугілля! Наша шахта щодоби видавала на-гора три тисячі тонн вугілля. Це означає, що щодоби з нашої шахти в атмосферу викидалося 135 тисяч кубометрів газу метану!

                  Коли гірнича виробка наближається до місця, де скупчилося в гірських породах багато метану під великим тиском, то відбувається холодний вибух, спрямований у звільнений від гірничої маси простір. Подрібнені вибухом газу вугілля і порода в одну мить перемішують у своїй масі людей та механізми. Найменша іскра може викликати гарячий вибух, і тоді наслідки катастрофи зростають багаторазово. Причину вибуху або пожежі в шахті не завжди можна точно визначити, тому що причиною може виявитися іскра, викликана робочим інструментом при ударі об гірську породу, а про це «високі посадові особи» воліють мовчати. А хто такі «посадові особи»? Це ті особи, які «сидять» не там де треба, бо повинні сидіти у в'язниці?

                  Я влаштувався працювати забійником на 4-ту вугільну ділянку в 9-ту розкоску. На вугільних ділянках вугілля видобувають в лавах, а ми видобували вугілля в розкосці. У лавах вугілля брали по простяганню пласта. По простяганню пласта, це коли лава, в якій вибирався пласт вугілля, рухалася горизонтально. По падінню пласта, це коли лава рухається по нахилу пласта відносно горизонту. В 9-тій розкосці ми вибирали ніжку пласта по падінню. Ніжка пласта – у вугільному пласті була залишена смуга вугілля шириною 100 метрів. По обидві сторони цієї смуги вугілля вже було вибране. У зв'язку з цим на залишеній смузі вугілля гірничий тиск зріс в декілька разів. Додатково до всього смуга вугілля була залишена не по простяганню пласта, а по падінню. Вугілля, як і стовбур дерева, має прошарки. Ви можете легко стругати дерево вздовж прошарок. Спробуйте стругати його в торці, поперек прошарків. Це буде дуже важко. Те ж саме і з вугіллям. Ми повинні були вибирати вугілля, опускаючись зверху вниз і, вгризаючись своїми обушками у вугілля поперек прошарків, а слідом за нами йшли прохідники, прокладаючи уклон і ходок. Треба було прокласти Другий Західний Уклон і паралельно йому ходок з горизонту 760 метрів на горизонт 880 метрів. Довжина такого уклону повинна бути 800 метрів.

                   Якщо читач являється сучасним шахтарем, то він мабуть здивується, що я згадав обушки? У зведеннях, що відправлялися адміністрацією нашої шахти в Міністерство Вугільної Промисловості для статистики, вказувалося, що вугілля на нашій шахті видобувається за допомогою врубмашин і гірничих комбайнів, але насправді в нашій шахті не було жодної врубмашини і жодного вугільного комбайна. На шахті 17-17біс вугілля видобували дідівським способом, тобто обушком. Обушок – кирка зі змінним зубком, а зубок для обушка робили в шахтній кузні з обойми великого підшипника. В нашій шахті неможливо було використовувати врубмашини, бо прошарок гірничої породи, який знаходився над вугільними прошарками, був з глинистого вапняку і був дуже крихким, а для врубмашини потрібен був нічим незакріплений великий простір. Обушками видобувати вугілля було краще, бо ми ставили дерев’яні стійки кріплення за 70 сантиметрів одна від другої.

                  Наша шахта щорічно отримувала грошові премії за впровадження передових технологій, тобто за те, що ми буцімто використовуємо врубмашини та комбайни. Це був обман великого розміру в сфері Міністерства Вугільної Промисловості. Такий обман приховати неможливо, але ж у нас він приховувався без проблем. Чому? Та тому що начальник нашої шахти, Євген Якимович Лопухін, був зятем начальника нашого вугільного тресту, Ляпіна. Обман скрізь і всюди в Росії – суцільний обман. Люди це знали і на цьому вчилися. Що після цього можна було очікувати від радянських людей?

                    На нашій шахті були встановлені норми видобутку вугілля обушком. На лівенському пласті (товщина пласта – 70 сантиметрів) була норма: нарубати обушком (киркою) сім тонн вугілля на людину за зміну, ще й закріпити за собою вибраний простір. На смоляниновському пласті – дев'ять тонн, а на нашій ділянці – тільки дві тонни. За дві тонни вугілля видобутого в нашій розкосці платили 75 рублів. Нарубати за зміну три тонни вугілля однією людиною було межею мріянь в нашій бригаді, бо за три тонни шахтарю заплатили б 115 рублів. На інших ділянках нашої шахти передові забійники обушками рубали вугілля до двадцяти тонн за зміну. Шахтарям зароблених грошей вистачало на їжу і можна було купити трохи одягу, щоб пристойно виглядати, але на купівлю меблів в квартиру грошей не вистачало. Гарні меблі в квартирі – предмет розкоші для шахтаря.



Луцор Верас

Відредаговано: 27.12.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись