Культ Істини, книга перша - Самоствердження.

Розмір шрифту: - +

5,15 Самоствердження

                  Щороку, навесні з усіма сутностями відбуваються разючі зміни. Постаріла зима, втративши сніжний макіяж, показала своє непривабливе обличчя. Сніг розтанув, оголивши все сміття, що скупчилося за зиму на подвір’ях непорядних господарів. Небо живлющими весняними дощами омило обличчя матінки Землі і омолодило його. Природа, відпочивши за зиму, прокинулася і стала чепуритися, як наречена до шлюбного вінця. На деревах набухли бруньки, випромінюючи в земний простір жагу кохання і любові до всього живого. Сільськогосподарські угіддя вкрилися малахітовим килимом озимини, а на зелених лугах яскраво-жовтими зірочками зацвіли кульбаби. У світі пернатих настала пора шлюбних ігор. А у ссавців шлюбні ігри відбуваються восени. Людина теж ссавець, тому весняні шлюбні ігри в середовищі людства, як правило, оманливі, бо брехлива любов шукає собі нових партнерів. Вода і люди, на відміну від всіх інших суб'єктів земної Природи, психофізично весною найбрудніші.

                   Душа моя щовесни вимагає очищення від накопичених енергетичних шлаків. Очищення своєї душі я проводжу спонтанно, раптово і без підготовки. Відбувається це несподівано навіть для мене самого. У кінці квітня або на початку травня, прокинувшись перед світанком, я раптом підкоряюся Таємничому Зову Природи й виходжу з дому. Йду, не поснідавши, бо ніколи не снідаю. Йду, не попередивши нікого, і не взявши з собою ні води, ні їжі. У такий день я не користуюся транспортом. Я йду в степ не по вулицях міста, а по балках, щоб не бачити великі будинки й не чути гомону людського. Схід Сонця я зустрічаю в дорозі. Цілий день я спілкуюся з рослинами, жабами, їжаками і вужами, з ящірками і птахами. Я розпалюю багаття і віддаю данину Священному Вогню. Він спалює негативну енергію. Від сходу і до заходу сонця я в такий день не вимовлю жодного слова. Вранці я йду з гнітючими почуттями, з важким серцем і похмурими думками. Увечері я повертаюся додому, коли Сонце йде за горизонт на спочинок. Душі моїй легко, думки мої чисті, а серце спокійне. Іноді такий вихід на Природу відбувався тоді, коли над моїм благополуччям нависала загроза доленосної катастрофи. У такому випадку після походу на природу я повертався додому і знав, що зі Злом буде покінчено, а на зміну йому прийде Добро, бо Буття не терпить порожнечі. Я цілий день нічого не їв і не пив. Я прийду ввечері додому і ляжу спати, не доторкнувшись до їжі і до води. Наступного дня я прокинуся вранці свіжим, бадьорим і здоровим.

                    Вечорами я не нудьгував. Майже щовечора до мене додому приходила група дівчат та хлопців. Дівчат, звичайно ж, було більше ніж хлопців. В мою молодість голови молодих людей не були перевантажені меркантильними питаннями, тому молоді люди були різносторонньо розвинутими й цікавими. Дівчата кращі ніж хлопці, бо в душах дівочих є те, чого немає у хлопців. Вінцем дівочої привабливості є багатообіцяюче очікування, яке теплими хвилями ніжного випромінювання ллється з дівочих грудей. Молоденькі дівчата подібні багатообіцяючій квітучій весні, бо надіються на зустріч з галантним нареченим, приготувавшись відкрити йому душу й віддати все найкраще, що в них є. На жаль дівочі мрії в рідкісних випадках перетворюються в реальність. Дівчата на два-три роки старше, вже обпікшись у пошуках взаємності з кавалерами, стають скритними, хитрими і здатними на обман. Статеві органи, отримавши сексуальний досвід, почали активно працювати, вимагаючи до себе підвищеної уваги і регулярного сексу, перетворившись на диктаторів жіночих душ і ставши фактором, який змінює жіночі долі не в кращу сторону. Такі дівчата вже не чекають зустрічі з принцом. Вони готові вийти заміж за будь-якого хлопця, який запропонує шлюб. Вийшовши заміж, і задовольнивши вимогу плоті, вони будуть шукати коханця-героя, щоб вже тепер задовольнити вимогу душі.

                 Я люблю приймати гостей, але не люблю ходити в гості. Є люди, які люблять ходити в гості, але не люблять приймати гостей. Подумайте, що в цьому? Порівняйте таких різних людей і зробіть висновки. Я не так добре розважав молодих людей, як це робила моя сестра. Вона все своє життя була улюбленим лідером простих людей. Строгість моїх поглядів на життя, багатьох людей від мене відлякувала. Біля мене збиралися люди ідейні, серйозні, ті, у яких фундаментом світогляду була Небесна Справедливість, а до сестри тяглися всі ті, які не любили самотність і шукали розваги. Друзів у мене завжди було мало, але багато було шанувальників і тих, хто заздрив мені неймовірно.

                   Коли до мене приходили хлопці й дівчата, ми близько години розважалися у мене, а потім йшли на танці. Алкоголь ніхто з нас не вживав, і про це ніхто ніколи не заводив розмову. Навіть у святкові дні ми могли випити не більше двох чарок вина. Розвагою нашою були інтелектуальні ігри придумані нами експромтом, скромні анекдоти та карткові фокуси. На молодіжних вечорах в будинку культури розігрувалися лотереї, де були книги, набори листівок та інші незначні речі. Я іноді підводив своїх друзів до лотерейного кіоску й пропонував їм:

                – Зараз я візьму виграш за замовленням, але тільки один. Кажіть, що вам виграти?

Мені вказували, що треба виграти, і я, купивши тільки один квиток, вигравав замовлену річ. Що з цього приводу думали хлопці, я не знаю. Своїми здібностями я ніколи не зловживав, тільки зрідка дозволяв собі розважити друзів. У корисливих цілях допомогу Неба використовувати не можна, бо це не заохочуються Небом. Якби це було не так, то відьми жили б не так скромно. Зате служителям релігій в скромності не відмовиш, тому що не Силам Небесним молитви підносяться.

                 Про причини виконань моїх бажань я не замислювався, але з часом помітив закономірність цих явищ і мені поступово стала прояснюватися причина. Я зрозумів, що я можу керувати цією можливістю, використовуючи деякі просторово-часові фактори буття.



Луцор Верас

Відредаговано: 27.12.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись