Lipика почуттів

Розмір шрифту: - +

39

Яким я є

Яким я є, чи може всі якими стали…
і кожен п'є і думає, що з сталі

Його кістки, і що не зруйнувати…

Та хто ви всі, щоб винуватить,

І хто є я, щоб критикувати

Себе, чи то подібних?

Я просто в небо подивився мрійно,

Так треба, хоч це нестабільно…

Хоча безглуздо все,

Але лице не видасть правди чи обману,

Стихія невдала…

А серце, що палає вдало, та недавно,

Ще обіллється кров'ю

Червоно-яскравою,

Чи чорною без суті…

Адже всі фарби у нас в середині присутні,

І всі вони є зайві…

І всі вбивають, лиш час втрачають ґави,

Що випадки лишають,

І що лишає доля,

Але не в нашій ролі…

Щось міняють і не нам міняти…

Хай буде так, але ми будемо знати

І навіть пам'ятати,

Якими ми були,

Але не варто було знати…

15.11.09

 

***

Ти говорила їй, мені і всім, та ніхто не повірив

Пішов сніг, і стало усе білим…

Ти пошепки казала, а криком лунали слова,

А люди казали: “Ти не одна... ”

3.1.10

 



Alex@ua

Відредаговано: 27.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись