Lipика почуттів

Розмір шрифту: - +

61

Майбутнє

Не знаю, що сказать, та чітко розумію,

Що я тебе люблю, кохати я не вмію…

І песимізмом пахне вся наша розмова…

Мрійна даль свіжа, та зимова,

Щоб теплом зігрівати…

А я прагну красиво кохати,

Писати про це,

Оспівати і заспівати,

Щоб не зіпсувати…

Те майбутнє, якого ще просто нема,

Яке ще в задумі мрій…

Нездоланна гора…

І надіюсь ми разом на ній…

І надіюсь, що мрії здійсненні,

І надіюсь, що день той прийде…

І ми у натхненні зрозуміємо все…

Й запалає,

Очаг і багаття любові,

Вогонь почуття!

І скінчиться холод зимовий,

І зміниться наше життя,

І прийде насолода…

Пролунає прохання і згода,

Побудувати цей дім,

Що зоветься сім'єю —

Є щось у тім…

Я хочу, щоб була ти моєю!

Єдиною, лиш ти!

Та до цього майбутнього

Кілометри потрібно пройти…

Щоб бути присутніми

В мріях своєї мети…

13.12.09

Диво зими

Народжені снігами завірюхи

Казки неймовірної краси…

І свіжий подих чую нюхом,

Прекрасної зими…

Зима прекрасна, та холодна надто…

Зима і новий рік…

Усе прекрасно!

А за вікном біліє сніг,

Мороз на склі породжує малюнки,

Мороз на склі…

А я лиш згадую стосунки,

Що подаровані мені…

Я згадую, й стає все не важливо…

Цей Новий Рік, ялинка і сніги —

Це диво,

Та лише зими…

Холодної, хоч в теплих кольорах…

А я пишу,

Про те що бачив лиш у снах

І уявляв я на яву…

Все так прекрасно —

Світ живий і я живу…

З мріями і сенсом бути,

Але зима і всі події незабутні,

Все не забути,

І не пригадати,

Що ми були присутні і вміли ми кохати…

Ми маємо багато на меті,

А сніг тихенько йде,

Знаючи усе…

13.12.09

 



Alex@ua

Відредаговано: 27.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись