Lipика почуттів

Розмір шрифту: - +

64

Діти в денсі

Тисячі питань, тисячі слів без сенсу,

Тисячі дітей у стилі денсу…

Ходять і суті і сенсу не мають,

Лиш лають і лаються безпідставно…

Ганебні уроки часу — все стало банальним…

Всі йдуть і ламаються

І називаються грізно,

Та це не важливо -

Світ наповнюється примітивом…

І якось дивно в ньому себе почувати,

Жити, чи просто дні проводжати…

Пустота, порожнеча, втеча,

Чи лиш примітивна спроба, ворожнеча,

Як в кіношних пробах і як у житті…

Серця пусті, хоч на меті щось мають…

Грають в любов, просто кохають…

По різному, з іменами грізними…

Діти в душі і зовні, але очі холодні…

І кожен хоче здійнятись до неба,

Але думка трохи безпідставна і трохи ганебна…

Без цензу і сенсу цензури й формату

В руках автомати…

Готові до бою щодня і щоночі…

А очі дитячі, з холодом очі…

Сльози потім пускають

Самі себе ламають

Без допомоги,

Щасливої дороги,

До власноруч створеного пекла!

Валком!

Спека серед зими,

І лід серед літа…

Що вам ще потрібно любі діти?

Ви просто кращі у ліпшому сенсі,

Та лиш в власному  денсі...

17.12.09

Ніжні мотиви

Ніжними мотивами краси, теплоти кохання…

Ранкової роси, роси що зрання…

Ніжними мотивами і ніжністю природи…

У нагоді стане все навкруги, і зустрінемось ми…

І світ захлинеться у ніжних мотивах…

У проявах чи без них все буде красиво,

Серед наших з тобою вихідних…

Посеред краси, посеред ночі…

Щасливий погляд — пірнути можна у очі…

У очі глибокі, де сяйво і радість наша,

На багато ліпша від суму — це диво,

Я думаю думу, а ти як завжди красива й кохана…

Мила, милий рай — зелений сад, оазис серед снігу,

Зірка моя в небі… кохай! Я з тобою піду!

Я піду за тобою! Я знаю шлях мені ти віщуєш!

Дихай легко! Чому ти сумуєш?

Я знаю, що усе тимчасово, я знаю, усе пройде,

Але знову, там десь на небі,

Кохання прийде…

І зміниться світ на краще, зміниться світ,

Нізащо не полишаючи цвіт і блаженні миті…

Зелень і блакить у очах, де закінчиться жах…

І розпочнеться кохання любові…

Я хочу уста твої, яскраво-червоні

Поцілувати спроста, і не відпускати тебе…

Та час йде і йду я,

Йдеш ти кохана моя,

До своєї мети,

роз'єднаної дивом…

Все буде добре, все буде красиво…

Все буде — це головне…

А час, йому треба, хай йде…

17.12.09

 



Alex@ua

Відредаговано: 27.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись