Lipика почуттів

Розмір шрифту: - +

70

Без смысла

Без смысла тонкостей науки,

Без смысла прожитого дня…

Познать любви печально муки,

Но печальней просто не любя…

Жить ненавидя жизнь и праздник,

Что подарила нам судьба…

И думать, что ты просто странник,

Живешь не зная на фига…

А жизнь она уходит быстро,

И мчится просто в небеса…

И всё так дико,

Когда познал весь мир любя

И ненавидя части мира,

И смысл, и жизни суету

Ища в кому то там кумира,

Совсем у края, на краю…

Ища кумира и страдая

От мук ненавистной любви…

В подушку просто так рыдая

В своей бессмысленной тени…

В своей тени и свете мира,

Люби и не ищи кумира!

9.03.2010

***

Не буду переходити на імена,

Вони людей не варті…

Я знаю, ти моя

І я в любовному азарті…

...03.10

Звела доля

Нас звела сама доля, точніше Марина…

Ти надто чудова людина,

Та роз'єднує нас і усі сподівання

Випадок зовсім банальний…

Ми познайомились запізно, а може зарано,

Після болючої правди і рани…

І магніт ніби манить та тримає свідомість,

Не надто я вірний, та маю я гордість…

Не надто коханий, хоч люблю дуже часто,

Просто гри цієї учасник…

Що зветься любов'ю, а може життям,

Та навіщо питання, якщо сподобалась вся…

То навіщо любов, якщо і так усе добре,

Та серце моє надто гаряче й холодне,

Та серце моє не кохає, болить,

А хочеться грати, жить і любить!

А хочеться вірить в безглузді слова,

Що кохання то та сама вода,

Яка при спразі рятує…

Хтось кохає, хтось серце руйнує,

Та випадок долі уже не змінить,

Нас звела сама доля, та чи дасть нам пожить?

Нас звела сама доля, а точніше Марина,

Та яка є ти і я яка є людина?

Одні запитання без променя правди,

Все надто щиро і надто банально…

Пристрасний погляд і небо з печаллю

Так дивно ми поряд, але не разом,

Роз'єднані воєдино,

Випадок долі і поміч Марини…

16.03.10

 



Alex@ua

Відредаговано: 27.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись