Листи незнайомцю

Розмір шрифту: - +

29.11.16

29.11.16

Привіт! Вирішила написати тобі майже справжнього листа. В ньому не буде ні індивідуального почерку, ні запаху парфумів, тільки декілька моїх слів. Сьогодні спіймала себе на думці, що людина я абсолютно щаслива. Дивно так було, миттєво, несподівано й тепло. Мороз на вулиці, снігу немає, та в голові вже думки про омріяне чарівне Різдво! Чи думалось тобі колись про диво, яке твориться кожного дня? Ми його не помічаємо, на жаль, та воно всюди, куди не глянь. Чи не так вчать всі казки? «Які казки?! Та їх апріорі не існує! Не важливо, віриш ти, чи ні!» Думка ця доволі поширена й актуальна, але чи не ти обираєш шлях своїх думок та сподівань? Кожне місце на Землі володіє магією. Гуляючи містом, я помічаю, що все дихає не дощем чи снігом, а доволі неповторною атмосферою старих провулків, вуличок бруківкою, величних архітектурних споруд! Місто чи місце, маленьке чи величезне - не має значення, довкола тебе все живе і рухається, прогресує, дарує тобі натхнення, повертає втрачені сили. Місця бувають різні, емоції теж! Тож в очікуванні зими їхала я в громадському транспорті. Хтось скаже, що такі поїздки не зручні. Так, в такому засобі пересування є свої недоліки, та, як на мене, в цих поїздках є своя романтика. Особливий шарм створює й музика, яку слухаєш дорогою, чи книга, коли ти поринув у її світ й не хочеш чути навколишнє.

Ранок. Кожному відома ситуація, коли ти ледве прокинувся, а вже кудись подався, тоді поїздка здається маревом й тільки, вийшовши назовні, обвіяний крижаним вітром, ти розумієш, що ось вони - декілька хвилин до початку нового дня.

Вечір. Ти втомлений їдеш додому з думкою про затишок своєї оселі, тих, хто на тебе вже там чекає, про свій улюблений чай, що зігріє крижані руки, чи про ароматну каву. Вже сутінки, ти спостерігаєш, як місто крок за кроком поринає в ніч. Маленькі моменти викарбовуються в пам'яті, вони кращі за картини талановитого Клода Моне, чи несамовитого Сальвадора Далі.

Ось така транспортна романтика. Дивлячись на пасажирів, я задумалась про те, що доля кожного з них неповторна й незвичайна. Кожен – особистість з різноманітними вподобаннями й переживаннями. Чудернацьке щастя.

Чи думав ти коли-небудь про свої дії та причини їх? Чи знаєш, який ти насправді неймовірний? Ні? Подумай про це. А як минув твій день? Який він - твій момент щастя чи радості? Посміхнись, я люблю твою усмішку!

З повагою, К.К.



Кристина Кошурба

Відредаговано: 03.06.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись