Магія дракона.Нове життя.Книга 2

Розмір шрифту: - +

Розділ 12."Одинока,але не одна"

Два дня я не виходила з кімнати.Нехай і вони живі,але мені було страшно подивитися у очі хоть комусь.Адже ми були в безпеці,відпочивали, а вони мучилися і ледь не померли.

Зі свого вікна я бачила дерево магічної рівноваги,і з кожним днем,воно втрачало світлу магію,але получало темну.Це мене ще більше засмучувало.

Я взагалі не їла,а просто ходила по своїй кімнаті, немов якийсь привид.Без емоцій.

Так я проходила десь тиждень,аж доки Тарас і Максим мене силою не витягли з кімнати.

-Ну я не хочу,-наполягала я.
-Хочеш.
-Ну я не голодна,чесно.
-Не голодна вона,аж поблідла вся.

Сяк-так,   я поїла, і знову закрилася в своїй кімнаті.

Ввечері,мені повідомили,що всі роз'їжджаються по домівках,і ми тоже.Так як мої речі були зібрані, я просто сиділа в вітальні.До мене підійшов Тарас,  і сів біля мене.

-Ти як?-запитав він.
-А як я можу бути,коли нас знову розділяють?
-Ну...Тепер є телефони,наші годинники,все ж таки в XXI столітті живемо.
-Так,але після того як ми розділяємся, то між нами одразу щось стається погане.
-Саме тому,я буду кожен день тобі дзвонити,інколи буду навідуватись.
-Обіцяєш?
-Обіцяю,-мовив на останок хлопець,і легенько поцілував мене в лоб,від чого у мене засяяла усмішка. 

Нарешті прийшла і наша черга,і тут почалось:

-Свята магія,доні мої,ви як?-мама одразу підбігла до сестер,і почала їх обіймати.
-Ма!Все гаразд,-запевнила Марі. 
-Ви ледь не загинули,-і її погляд одразу зупинився на мені.

Я знала що батьки мене не долюблюють,лише через те,що я дракон.Тому я просто це ігнорувала. 

-А ти,-вказала вона на мене,-чому тебе там не було?
-Тому що,нам дали відпочинок.
-Краще би ти була на їхньому місці!
-Так ось як ви любите власну дочку?-із відразою запитала я.
-Так,тому що ти не така як усі!
-Можливо в цьому моя особливість!?Яку ви,-вказала пальцем на батьків, - не хочете визнавати!
-Не кричи на матір,-втрутився в розмову "батько".
-А то що?Покалічите,чи ще гірше?

Через ці слова я отримала ляпаса від мами.Щока почала пекти,а в очах появлялись різноманітні плями.

Я відчула як мої очі видозмінилися,а на руках почав палати вогонь. Злість почала заволодівати мною,але я розуміла,що не можна піддаватися,тому заспокоїлась.  

Я побачила перелякані очі рідних,тому вони усю дорогу мовчали.

Я так не хотіла перебувати у цьому замку,але потрібно,допоки школу не реставрують. Це займе приблизно кілька днів.

Щоб якось уникати так званих батьків,я цілими днями сиділа в бібліотеці.Але,майже в останній день перебування,ми просто зі всіма посварилися:

-Тобто,я тут зайва,-запитала я.
-Саме так,-впевнено сказав Іван.
-І чому ж це?
-Андріана!Ти ледь не знищила весь замок!-почав горланити брат. 
-А хто в цьому винен?
-Ти!І твій характер!-втрутилась Ангеліна.

В кімнату вбіг маленький хлопчик.Мій молодший брат.Едик.Голубі оченятка,світле волосся.

Я їм не потрібна,тому взявши валізу,я одразу створила портал в школу.

-Щось ти дуже рано,-мовила Мар'яна.
-Непорозуміння з сім'єю.Школа вже готова?
-Можна сказати так.
-Ух.Ти ж не проти що я вже піду в свою кімнату?
-Ні,ні,іди відпочивай. 

Я пройшла вже доволі знайомою дорогою.Нічого не змінилося. Абсолютно.

Коли зайшла в кімнату,то взялася спершу за валізу.Там не багато одягу,але трішки все ж таки було.

Ранок зустрів мене теплими променями сонечка,тому я із усмішкою на обличчі направилась у кухню,щоб поснідати.

Зробивши звичайний омлет та ранкову каву, я із превеликим задоволенням з'їла та випила все.

Звісно,навчання починається лише завтра,тому я маю цілий день,який можу присвятити собі,ну або бібліотеці.

Я вибрала останнє.Тому без вагань,який направилась за будівлю школи,знайшовши потрібну кнопочку,я зайшла в приміщення.

Юля спала на дивані.На диво,навіть духи сплять.Щоб не будити жінку,я розмістилась на землі,і перебирала книги,щоб щось вибрати.   

Як виявилось.Я прочитала майже всі книги.Всі!Це ж нереальна кількість.Недочитаною залишився лише літопис,а в мене таке відчуття,що я його не дочитаю ніколи.

Зрозумівши,що користі з бібліотеки ніякої,я направилась в кімнату.Знайшовши якийсь класний фільм,я взялася за його перегляд.На великий подив,фільм дійсно цікавий.Все дуже круто знятий,сценарій та костюми просто в точку.А актори,це просто якась казка.

Цілий день я пролежала на ліжку,переглядаючи фільми.За дверима чувся якийсь гамір,а це означає лише одне-усі почали прибувати.

До мене в кімнату ніхто не навідувався,тому я спокійно могла лягати спати.Чомусь,заснути я не могла,як ніби щось не дозволяє засинати. Але пройшла десь година,і я заснула.

Будильник лунав на усю кімнату,чим мене бісив ще більше.Все ж таки я його виключила та встала з ліжка.Ну...як встала.Скоріше впала. 

Розчесавши своє доволі довге волосся,я заплела його у дві французькі коси,що виглядали доволі привабливо. 

Одягнувши білу кофту та чорну,облягаючу спідницю до колін,я вирішила спуститися вниз.

В кухні сиділи лише Тарас та Ігор.

-О,привіт,-привіталась я,та підійшла до Тараса. 

Ми обійнялися.  

-Ну і наробила ти дєлов,-мовив Ігор.
-Ти про що?
-Та твої вже всім вуха проїли про те,що ти їх ледь не вбила. 
-Пф,те що я тренувалася на вулиці,ще не означає що я їх хотіла вбивати, -впевнено мовила я.

Ми ще посиділи, і направились в клас.

Перший урок у нас алхімія. За цим предметом я дуже сумувала, хоч і зварганила кілька зіль.  

-Ну що ж,-почала Мар'яна,-давненько я вас не бачила,саме тут.
-Я взагалі не пам'ятаю коли я тут була останній раз,-мовила я.
-Так ось,сьогодні я вас навчу як створювати зілля,яке знімає темні закляття.

Ось це вже цікавенько. 

-Але є одна маленька проблема.У нас немає одного інгредієнту. 
-І якого ж,-запитала Ангеліна.
-Крові дракона.
-А.Так це ж без проблем,-із оптимізмом сказала я.
-Ти впевнена?-якось недовірливо запитала Марія.
-Куди потрібно?-запитала я в директорки?  
-По трішки у всі пробірки. 

Пробірок було сім,тому акуратно надрізавши долоню,я зжала її в кулак,а кров по маленько стікала в пробірки.

-Дякую, незнаю,щоб ми без тебе робили.Йди в мед.відділ,щоб вони тобі зробили перев'язку.

Я ствердно кивнула,і пішла до лікаря.

Через хвилин п'ять я повернулася в клас.

-І так.Беремо пусту пробірку,і додамо туди 2 мілілітри етанової кислоти.

Всі повторили.

-Добавляємо CuO, або купрум оксид,1:2,і змішуємо.Додаємо 3 краплі води.Ми повинні отримати розчин з рожевим кольором.Щоб реакція закінчилася,переливаємо розову суміш у пробірку з кров'ю.

Я почула звук вибуху.Це взірвалася пробірка у моїх сестер.

-Ми все ж робили правильно,-обурилась темноволоса.  
-Якщо ви зробили розчин 2:2,то реакція у вас не здійсниться, а при взаємодії з кров'ю дракона,у якій міститься частковий вогонь,у вас вийшла бомба миттєвого вибуху.На наступний раз,ви повинні принести зілля. 

Вони лише щось буркнули, а я продовжила свій дослід. 

-І так,якщо ви змішали уже усе з кров'ю,то зараз ви повинні нагріти цю суміш до 26 градусів за Цельсієм.Якщо у вас все зроблено правильно,то зілля у вас змінить забарвлення з червоного на бірюзовий.  

Я все зробила за вказівками,і у мене вийшло.Воно виглядало просто чудово.Напівпрозора рідина,прекрасного кольору.

І так закінчився урок.Наступна це була історія. І як на зло,вчить її "тато".Він дуже дивний тип,взагалі дивуюся,  як мама могла його обрати.

-Сьогодні опитування про першу світову війну.

Звісно,я не проти.Перших він питав сестер,і вони знали бездоганно.Це й не дивно.Далі прийшла і моя черга.

- Починається все ще далеко до її початку.Коли почалися формуватися партії,армії.Німеччина стала імперією не просто так,їй допомогла магія.Саме її імператору.Тому створилися дві організації:Антанта та Троїстий союз.Це не єдині союзи.Були ще й інші,але ніхто не хоче про них згадувати, адже туди входили :Україна,Іспанія,Велика Британія.Магія там переповнювала все.

А ще, коли Троїстий союз перетворився в Четвертний,  то навіть Антанта не помічала, наскільки цей союз став сильнішим.
-Це точно все?
-Так,це все.

На мій годинник прийшло повідомлення від Мар'яни:"Прийди в клас хлопців,будь ласка.".

-Мені потрібно йти,-мовила я,і збиралася уже йти,але слова чоловіка мене зупинили:
-Е ні,ти мені розповіси все,аж тоді підеш куди захочеш. 

Від злості у мене аж очі змінили забарвлення,на жовтий.

В клас зайшла директорка. 

-Іван,пусти дівчину,вона мені терміново потрібна,-лагідно мовила жінка.
-Допоки вона не розповість мені всього,вона звідси не вийде.
-Ти тут не головний, -вже суворішим голосом мовила Мар'яна,-тому не навантажуй дівчину,лише через сімейні сварки.

Вона взяла мене за руку,і ми вийшли з класу.

Хлопці щось дуже голосно обговорювали,але коли зайшли ми,то все стихло.Вони були здивовані моїй появі.

-Я ж вас на хвилину залишила.Зараз ми будемо робити унікальне зілля,з унікальним інгредієнтом.

Я зрозуміла натяк, тому розбинтувала руку з порізом,він вже трішки загоївся, але прийшлось його знову надрізати. 

Після цього,Мар'яна дозволила залишитися у своїй кімнаті,тому я з радістю туди направилась.

Коли уроки закінчились,до мене в кімнату зайшов Тарас.

-Ти як?-запитав він,сівши на край ліжка.
-Відносно нормально,незважаючи на те,що для рідних людей я ніхто.Я одинока.
-Ти одинока,але не одна,-лагідно промовив хлопець,погладивши мене по щоці.-Як рука?
-Заживає. 
-А вот і ні,-в кімнату ввірвався Макс.
-А ти що взагалі тут робиш?-запитала я,вставши з ліжка.
-А що,не можна зайти до сестри?
-Ні,адже я ж вас "ледь не вбила"!Я ж кровожерливий дракон!
-Ну і що,посварилися! Тепер можна і помиритися.

Він лагідно всміхнувся,і простягнув праву руку.Ну не можу я довго злитися.  Це не моє.Я теж повторила його жест.Від цього,моя рука зцілилася.

Після цього моменту,і сестри зі мною теж почали говорити.Навіть інколи мама перевидалася кількома словечками,а Іван,так і залишився до мене холоднокровним,хоча і не дістає мене.

Зранку наступного дня,ми прямували на бойову магію.Я так за нею сумувала.

-Дорогі мої учні та учениці,-почав вчитель, -сьогодні у вас особливий урок.Для вас це буде незвичайно,тому що, ГВМР віддала наказ,щоб готувати учнів до війни.

В якусь мить я опинилася серед великого лабіринту.Як так сталося?Сама в шоці.Ну що ж,можливо це частина самої великої головоломки під назвою - війна. 

Потрібно шукати вихід.Я стояла на роздоріжжі.Будемо діяти за моїм особистим правило:"Завжди іди на ліво".

Перший поворот,ще один,а за ним ще декілька.І...Тупик.Повернулася на початкову точку. Десь через хвилин 40-50 я нарешті знайшла ці довбані двері.

Очі засліпило, і я відчула тепле,свіже повітря.

Мм ще чекали десь годину,допоки з'являться усі.

Наступний урок у нас рунологія,яку веде у нас моя мама.

-Зараз пишемо контрольну,-оголосила жінка.

Всі звісно обурились, а я зраділа, адже руни я обожнюю. 

Після того як нам роздали листочки,через 10 хвилин я здала свою роботу.Для мене це було і справді занадто легко.

Історію магії я уважно слухала,і нарешті нас відпустили.

Зайшовши в кімнату,я включила свій ноутбук,і почала щось шукати.Через декілька хвилин пошуку,я знайшла серіал від "Netflix".

За цілий вечір,я подивилася весь перший сезон. Цей ужастик мене приємно вразив.Коли я вирішила виключити світло в кімнаті,посередині неї з'явився силует.Це була жінка у чорному плащі. Вона зникла миттєво,але страх закрався десь у глибину серця.

Невже знову все починається?



Fanta Маска

Відредаговано: 31.12.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись