Магія в мені

Розмір шрифту: - +

Розділ 10. Не розкриті справи.

Алтеріан.

Ранок. Я збираюся у Міністерство Магії на роботу, коли хтось стукає. І хто так рано прийшов?

- Містере Аргаріус, прийшов головний слідчий Коулмен, чекає у вітальні! – сказала моя економка і вийшла.

- Коулмене, щось сталось?

- Так, містер Аргаріус, у гуртожитку Академії сталося самогубство!

- Хто? – Коротко запитав я.

- Студент, п’ятикурсник, факультет бойової магії, Саарон Роджерс.

- Ого, я його знав, точніше його батька. Він наближений до короля, і хлопця, здається, бачив разом з сім’єю на урочистих прийомах у палаці. Він же одногрупник Лексіана. Так! З цим треба щось робити.

- Я прямую на місце смерті. Зайшов до вас повідомити особисто, подумав, що вас це зацікавить.

- Так, однозначно, я з вами!

Ми сіли у мій екіпаж і поїхали до гуртожитку. Дорогою я думав, та все ніяк не міг зрозуміти мотиву цих самогубств. Коулмен два дны тому приніс мені усі справи. Я їх розглядав до пізньої години, і ні в одного чоловіка, що вчинив самогубство, не було мотиву. Усі жили нормально, без життєвих драм і трагедій. За словами рідних і знайомих, можна зробити висновок, що вони ніколи б таке не припустили і не вірять, що вони самі це зробили, ніхто такого не чекав від «жертв».

Тоді другий варіант, магія, але і тут не клеїться, бо в королівстві усі потоки магії відстежують і суворо контролюються, особливо, темної. На кожному місці смерті, спеціалісти перевіряли магічний фон, і нічого, ніяких коливань, глухо.

Ми з Коулменом зайшли до кімнати. Кімната звичайна: вікно, стіл, ліжко збоку столу, шафа, килим посередині, на килимі крісло, зверху люстра, мотузка і хлопець на ній висить, уже холодний.

- Час смерті? - Спитав я спеціаліста-некроманта.

- Третя ранку. Смерть наступила внаслідок удушення, слідів насилля немає, магії теж. Саарон був високим, струнким, чорнявим магом з хорошої родини, ні в навчанні, ні в родині, проблем не мав. З дівчатами, тим паче. Після закінчення Академії мав іти служити до королівської гвардії, чим дуже пишався. Таку характеристику ми склали опитавши викладачів, одногрупників. Рідних уже повідомили, будуть скоро тут.

- Ми щось пропустили, огляньте усе ще раз!

- Так, сер!

У коридорі стояв ректор, я підійшов привітався.

- Що скажете?

- Що тут сказати, я не розумію, навіщо молодий хлопець це зробив і що я скажу його батькові!

 

Увесь ранок я думав про це, зайшла Аріленна, бліда і з тінями під очима.

- Міс Аріас, у вас щось сталось?

- А ви не чули? У гуртожитку сталося вбивство!

- Вбивство? Наскільки я знаю, то було самогубство!

- Ви впевнені, що це самогубство, може тут магія замішана?

- Слідів магії не виявлено. А ви були знайомі?

Мені стало цікаво.

- Особисто, ні. Але все одно це страшно і трагічно!

Щось вона не договорює, і була налякана.

- Вам щось відомо?

Вона відвела погляд і похитала головою, що ні.

- Ваша кава охолоне! – Промовила вона.

А я вирішив змінити тему, і віддати запрошення на бал, спочатку я не збирався цього робити, бо вона все-таки не працівник, а тільки на практиці, але дуже захотілося побачити її у вечірній сукні.

- Міс Аріас, у Міністерстві Магії у суботу відбудеться бал осені, візьміть запрошення!

- Дякую, але я, мабуть, не зможу прийти!

Вона сказала це не впевнено.

- Самі вирішуйте!

- Я піду, багато роботи.

- На рахунок роботи!

Я старався уникати Аріленну, не дивитись на неї, але чомусь мої старання розбивались, тільки я бачив її зелені очі, вони притягали мене, а ще більше мене притягала загадка у цій дівчині.

- Перевірте ще раз документи, щодо роботи шахт на сході, бо я знайшов кілька помилок, не люблю помилки.., будьте уважнішою!

- Добре, як скажете!

Вона задивилась на стопку тек, які стояли на краю стола, це справи про самогубства, які мені приніс Коулмен.

- Це усі справи про самогубства за останній рік. – Пояснив я… чомусь.

- Невже їх так багато, скільки їх тут, 50?

- 48!

- Повірити важко!

Я подивився на неї, вона ледь не плакала.

- Чому ви так близько берете це до серця? Ви ж не знаєте їх?

Вона пожала плечима.

- Мабуть, тому, що я – людина, а не маг, а людям притаманна емоційність і співчуття!

- Ви усе будете списувати на те, що я маг, і ви щойно назвали мене черствим!

- Я так не казала!

- Казали, просто іншими словами. Повірте, я у своєму житті зустрічав достатньо жорстоких людей, набагато черствіших, ніж маги, і можу привести вам достатньо прикладів, які спростують вашу теорію!

Я говорив, а вона усе дивилась на теки, може вона щось помітить з непрофесійної точки зору.

- Візьміть теки і розкладіть по датах!

- Добре, сер!

Може і справді щось помітить…

 

Аріленна.

Зранку я прокинулась, одяглась, умилась та пішла на сніданок. І там мене приголомшила звістка про смерть Саарона. Невже сон, що я бачила, насправді не сон? Але як таке може бути? Чому? Як я це бачила і головне питання, що робити, кому розповісти? Я не знаю кому можна довіряти, мені ніхто не повірить, почувши про сон, усі подумають, що я божевільна.

Я, поснідавши, пішла до Міністерства Магії. Зайшла у хол і побачила, що робітники прикрашають перила сходів, споруджають велику дерев’яну арку. Пройшла до приймальні, а помічниця Мегі уже на робочому місці.

- Світлого дня, Мегі!

- Світлого дня, Аріленно! – Вона усміхнулася мені.

- А що це у холі відбувається? – Поцікавилась я.

- У кінці тижня відбудеться свято осені, буде бал та танці. Будуть усі працівники Міністерства і поважні громадяни столиці, одним словом,  буде весело.



Іса Тарк

Відредаговано: 26.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись