Магія в мені

Розмір шрифту: - +

Розділ 14. Вечеря.

Алтеріан.

Було багато справ, тому я запрацювався. І напади на Міністерство магії мене просто збивають з пантелику. Не можу зрозуміти, що вони шукають. Невже у місті нове згуртування магів самоучок-фанатиків? Як вони себе там називають, послідовники Одиністи? Попередніх два групування було знищено, тобто ці недоучки створювали мар і нацьковували їх на магів. Після кілька таких спроб, стражі безпеки їх вистежили і убили. Деякий час було тихо, аж поки місяць тому не почались напади на Міністерство. Як їм це вдавалося не знаю, але вони проходили охоронні закляття, і нишпорили по Міністерству. Я вирішив прибігти до їхніх методів і створив мар у формі скелетів, ну кобили це традиційно і не страшно і не забирають так багато енергії. Оскільки я – Голова Міністерства, якось не личить, щоб вечором розгулювали кобили, а скелети солідніше. Правда, прийшлось побавитись, і прибігти до детальнішого вивчення рунології. Ніколи не думав, що руни здатні на справді щось серйозне.

 І ось уже вечоріє, я виходжу з кабінету, Мегі сидить і щось пише, а Аріленни немає.

- Мегі, а де міс Аріас?

- Вона пішла по вашому дорученню у бібліотеку і ще не повернулась!

- Он як, може вона заснула там?

- Я не знаю, сер, але можу перевірити!

- Не потрібно! Я сам! А ти збирайся додому!

- Добре, сер, як скажете!

Що вона там так довго робить? Зараз я до неї доберусь, тільки перевірю чи усі покинули будівлю, бо мені час. Стражі повідомили, що засікли місце перебування Одиніста. Хочу особисто бути при його затриманні і особисто його допитати та нарешті, покінчити з ними. Особливо мене цікавить питання, що вони шукають у Міністерстві та чи є ще спільники у місті?

Я зайшов до бібліотеки. Працівники були на місці і повідомили, що Аріленна цілий день сидить за читацьким столом. Навіть, не виходила. Я їх відпустив додому. Пройшов усередину бібліотеки і побачив Арі, яка сиділа за маленьким столиком, одну ногу піднявши і поклавши на стілець. Рукою підперла підборіддя і щось уважно читала. Що там такого цікавого вона знайшла? Волосся розтріпалось і стирчало, але від цього вона виглядала ще привабливішою. Я стояв, мабуть, хвилин десять і спостерігав за нею. Вона так мило мружить брови і облизує палець при перегортанні сторінки. Я покликав її, але чомусь вичитувати не став, за те, що цілий день тут просиділа. Подумки активізував своїх мар. Час їм до служби приступати. Сам не знаю чому, але не зміг залишити її саму на вулиці. Мені буде спокійніше, коли знатиму, що вона у гуртожитку, а не блукає сама містом. Ми їхали у моєму екіпажі й Аріленна все допитувалась. Вона кумедна і цікава, що з нею я зовсім забув про Одиніста. Вона мене заговорила. Вирішив, що швидко розберусь з ним і довезу особисто.

Я зайшов у будівлю. Стражі порядку уже чекали на мене. Ми піднялися на другий поверх і запізнились, бо маг уже розпочав ритуал. І поки він не закінчить, пробитись до нього неможливо, оскільки пентаграма не пропустить. Цей недоучка викликав мару, дуже потужну. Для цього він використав колективну силу, але нічого, хай закінчує, я почекаю. І цікаво, куди він цю мару направляє, якщо у Міністерство, то там її чекають. Правда мінус у тому, що прості жителі та стражі, які зустрінуться на дорозі мари – загинуть. Мені то вона нічого не зробить, тож краще не випускати її звідси. Так буде менше жертв, мара такої сили випиває душі, полонить їх, це гірше смерті. І було у мене все під контролем, аж поки не забігла Аріленна. Якого біса? Вона збожеволіла? Вона ж загине одразу, як мара вийде із пентаграми. Я кинувся до цієї ідіотки, а вона взяла і щось нацарапала, кров’ю своєю. Ну точно здуріла. Кров мару ще більше спровокує. І як я здивувався, коли мара ударилась у щит біля Арі. Це вона руни намалювала? Може вона не така уже і ідіота? Аріленна знепритомніла, щоб активізувати захисні руни такого масштабу, потрібно вкласти у них максимум енергії, ось вони і виснажили її настільки, що вона свідомість втратила. Руни засвітились вогнем і ударили мару своєю силою. Мара почала горіти, а я у свою чергу добив її бойовим закляттям. Тепер черга мага, який явно не чекав, що його мару здолають так просто, навіть без жертв. Він виклав щит, але зламати його мені не важко. Я б сказав дуже просто. А ще простіше убити його, але це також просто.

 Тому я зв’язав його закляттям так, щоб він і поворухнутись не зміг і передав стражам, які стояли, роззявивши роти і були у ступорі від того, що проста дівчина, не магічка, зуміла справитись із марою. І що ніхто не постраждав, бо у таких ситуаціях, без жертв ніяк. Мага я допитаю потім, нікуди він не утече тепер.

Я підійшов до Аріленни, підняв на руки і направився до екіпажу. Ми їхали до мене. Про гуртожиток я передумав. Не хочу її сьогодні відпускати. Спочатку насварю за безглузду поведінку, тільки люди здатні іти на такий тупий ризик і жертовність. Маги на таке не здатні, вони підходять до таких ситуацій із холодною головою, і ніколи не поставлять чуже життя вище свого. Та кого я обманюю, серед людей також таких важко найти. Я не зустрічав, наприклад, до сьогодні і це мене приємно здивувало і я, навіть, відчув повагу до такого вчинку. Але сварити все одно буду, для профілактики, щоб більше такі дурниці у голову не лізли.

Ще мене здивувало, що Аріленна так добре ознайомлена із рунами. Вони дуже рідко відкликаються до людей. Вони майже забуті, їхнім Богам не поклоняються, не моляться. Скільки ще загадок у цій дівчині? Вона мирно спала на моїх колінах. Дивне відчуття, коли я погладив її волосся, доторкнувся до губ, таких м’яких. Не дочекаюся, коли знову поцілую їх.

Ми вечеряли, Арі їла з апетитом і на мене не дивилась. А мені подобається дивитися на неї. Леді з мого оточення переважно нічого не їдять, а якщо їдять, то вимушено і мало. Арі ж їла багато: і салат, і м'ясо, і десерт. Я взяв пляшку мого улюбленого, червоного вина і два келихи, та присів на канапу й жестом запросив її сісти біля мене. На маленькому столику, що стояв біля канапи, я розлив вино. Вона не рухалась, сиділа у кріслі, навіть, я б сказав боялась мене. І мене це бісить, тому і запропонував вино, щоб вона розслабилась:



Іса Тарк

Відредаговано: 26.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись