Маяки

Розмір шрифту: - +

˜ 24 ˜

˜ 24 ˜

 

Він навіть не захотів зупинитись, аби вихопити білий халат із рук медсестри. Вона задріботіла вслід за ним, намагаючись впхнути необхідну річ, що вдалося їй із третьої спроби. Тимур роздратовано накинув халат на плечі, пришвидшуючи крок. Невідоме відчуття терзало розум, хоча не так, скоріше серце — якщо він не поспішить, то втратить щось надзвичайно важливе. Він майже пролетів над сходами ті нещасні два прогони, ледь не збиваючи працівників та пацієнтів із ніг, та його думки були далеко від фізичної оболонки.

Білі стіни, білий одяг, білі двері — наче у кошмарному сні, коли хворієш і пересуваєшся білим коридором. Хоча у когось він чорний. У Тимура завжди білий, він лякає його цією кришталевою чистотою.

Якби він мав крила за спиною, то сказав би, що влетів у палату.

Біла стеля, білі стіни, білі простирадла.

Порожні ліжка, і лише недопитий стакан води на столі.



Оксана Кириченко (Aillin Ai)

Відредаговано: 08.12.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись