Межа сльози

Розмір шрифту: - +

Мозаїка

Не те сяйво, що у блакиті мерехтить, як діамант,

Ти хотів подарувати у широких рукавах.

Не ту пісню чарівливу у загублених ночах,

Не ту мрію, не те диво – все розтануло в руках.

 

Я ішла за видноколи, я долала береги.

Скільки років колискових я дрімала подумки.

Скільки часу я втрачала, все шукаючи тебе.

Тільки зорі, тільки хмари за плечима лиш були.

 

Я ступала обережно, йшла по краю, по межі.

Мрії стукали шалено в серці і моїй душі.

І не зверну я з того шляху, я вже звикла, це моє.

Складаю серце, як мозаїку – знаю: віра в ньому є.

 

2011



Aillin Ai

Відредаговано: 03.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись