Момент Ню

Розмір шрифту: - +

І де мої кононівські поля?..

І де мої кононівські поля?
Душа благає в тіла інтермецо...
Хай під ногами дихає земля,
А сонце ллє проміння прямо в серце...

Відкрию вітру груди і думки,
Хай віднесе все марне і бентежне.
Наллються скроні тишею... Стежки
Розгорнуться широко і безмежно...

Я розгублю сум'яття серед нив,
Вівчарки білі стерегтимуть спокій...
Щоб світ людей мене не ув'язнив,
Укриюсь неба куполом високим.

Я загублюсь в полях одним одна
І самотину питиму, як каву,
Аж поки в серці забринить струна -
І виповнюсь тоді ущерть, до дна,
Наснагою, якої так жадала...

І де ж мої кононівські поля?!.



Марина Саклакова

#518 в Різне

У тексті є: філософська лірика

Відредаговано: 05.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись