Моя дівчина- янгол що впала з небес

Розмір шрифту: - +

Минуле життя НІї

Розділ 10

(Минуле життя Нії)

                Я не спала практично цілу ніч із-за тих слів, що сказав Деймон Муні. Цікаво, що ж саме він мав на увазі? Можливо вони були знайомі раніше, але чому тоді Муня не пам’ятає його? Я глянула на сплячу синьоволоссу дівчину і подумала, що за нею заховано дуже багато таємниць, про які не знає ніхто. Ніа- янгол, можливо вона знає що з нею не так, але не думаю, що янголи можуть і пам’ять відновлювати. Взагалі, це все якось дивно: зачаровані батьки, мої друзі духи, все що відбувається навколо мене це повний піздец. Частенько в моїй голові проходить думка, що я хвора на якусь шизофренію чи щось подібне і все це насправді якась симуляція в лікарні. Ай справді, невже це все правда і я це дійсно відбувається зі мною? Стільки питань я ще ніколи собі не задавала, бо тільки зараз задумалась, що це все не просто так, і не просто вони з’явились в житті, і не такі вони вже і добрі як здається спершу. «Так! Спокійно, тобі лише ввижається це, насправді вони добрі і не бажають зла, так, це точно!»- заспокоювала себе я, але погано виходило. Я вирішила піти на кухню, повільними кроками, із переривчастим диханням та вологими долонями я вийшла до холодильника. Я хотіла попити соку ,та варто було мені виглянути у вікно, як я помітила якийсь силует коло тих схід. Тихенько виглянувши у віконце я побачила Урака. Таке противне та жахливе створіння, а біля нього хтось в каптурі, а від обличчя йшло червоним світлом. Та більше мене здивувало інше- частина важеля в руках цього незнайомця. Я не стала робити жодних рухів, бо моє тіло і так тремтить від жаху, а тому я спокійно зібрала сили в кулак, випила соку, але коли я ще раз глянула на те місце де вони стояли, то вже нікого не було. Моє тіло кинула в мертвий холод, а тіло заніміло, страх взяв гору над моїм тілом. Коли я все так переборола свої страхи і пішла до кухні, то мене зустрів Деймон. Він був весь сонний, волосся стирчало в різні боки, а з його вуст вискочила лише одна фраза: «Там сік ще лишився?» Мені зразу стало легше, і я відповіла йому що так, а сама швиденько кинулась в ліжко. На ранок з мого обличчя можна було прочитати : «Заєбало все! Дайте померти»- і це буквально можна було прочитати, бо хтось це написав в мене на лобі. Я було в ступорі і навіть уявити не могла що таке буде, але доля правди в цьому все таки є. Всі звісно посміялись, але я зразу змогла спіймати цього порушника. Це була Муня. Звісно, хто ж ще, бо вона серед нас всіх виглядає дитиною, принаймні веде себе так. Я побігла змивати це з лоба та навіть розсердилась, однак чому, це ж був простий жарт. Можливо це через те, що вночі я пережила сильний стрес, а це може бути причиною, та мені варто заспокоїтись. «Вдих, видих, вдих, видих»- повторяла собі я, чомусь в фільмах так роблять практично всі щоб заспокоїтись, та в мене це виходило дуже калічно. Чому дивуватись, я ще та рукожоп, тому я продовжила ранкову гігієну. Та мені все не давав спокою цей нічний інцидент, аж надто сильно я перелякалась тоді. «А може це тобі примарилось?»- питаю я сама у себе на що практично зразу дала відповідь: «Ні, це було насправді!»

                Коли я вийшла із ванної кімнати, то побачила дуже цікаву картину: Деймон, Чак, Ніа, Муня сидять і спокійно снідають, без бійок і тому подібного, тихо та спокійно. Деймон час від часу запускав вогняні кульки та жонглював ними як клоун, а Ніа тихенько наспівувала свою улюблену пісню. Я глянула і подумала, що немає абсолютно ніякого сенсу щоб психувати та переживати, тому я сяду і спокійно поснідаю. Всі спроби дізнатись бодай інформацію про Муню і її життя виявились марними, бо вона майже нічого не пам’ятає, лише про свого коханого. Вона знала де він живе,  та коли прийшла то його батьки відповіли, що він поїхав вчитись за кордон і приїде тільки взимку. «Стоп! Вже зима! Якщо він вдома то ти мусиш до нього бігти, використай цей шанс»- мовила я до Муні, бо дуже переживаю за неї та її відносини, а тому практично зразу придумала план дій. Деймону було все рівно певний час, та я помітила як він уважно прислухався до нашого плану, а це мене збентежило. Я вже не раз помічала як він дивиться на Муню, а це підтверджує ту теорію, що вони були знайомі та чомусь вона забула про нього. Я помітила, що в Муні жирне волосся, а йти на побачення з таким не дуже гарна ідея, а тому я практично силоміць засунула її в ванну. Дивлячись на неї в гарячій та повній піни ванній вона нагадувала маленьку дівчинку, вічно веселу та ту що не бачила печалі. Ми почали митись, пінити волосся та все тіло, на хвильку я навіть позаздрила її грудам, але потім відкинула цю тупу ідею. Двері не було повністю закриті, тому я могла чути якісь звуки із кухні, але коли прислухалась, то почула таку розмову між Деймоном та Чаком:

-Потуши свій вогонь, придурок! Тобі що жити набридло, чи ти хочеш відправитись в чорну безодню?- практично із кам’яним обличчям питає Чак.

-Я а так бачу ти тут надто правильний, невже тобі так хочеться жити під опікою тих, хто п’є та трахається в своєму світі? Невже тобі подобається таке життя? Мене це  все дістало, тепер на трон має сісти новий Бог.- весь в гніві каже Деймон ,а розуміючи, що Чак не знає про смерть Богів, то він  не став про це казати.

-А хіба тобі так погано живеться? В тебе є все, все що потрібно нормальному духу, а ти тут як істерична дівка яка оре що хоче нову цяцьку! Коли в твоєму мозку вже нарешті з’явиться щось нормальне. Щось більше менш схоже на мозкову рідину? Досить добиватись того, чого тобі не по-силам! В мене вже є такий досвід.

-Чак, не виступай тут перед мною, якщо ти ще не забув, то ми мусимо забрати ту кляту частину важеля, бо якщо ми цього не зробимо, то не бачити нам спокійного життя. вже скоро буде новий прихід месій, ми мусимо зробити так щоб вони не знищили наш світ к хуям. – Огризається Деймон та пішов до себе в кімнату.



DReaper

Відредаговано: 23.09.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись