Поетичне море

Розмір шрифту: - +

Я буду жити

У вир поринути б думок,

Нездійснених бажань та мрій.

До прірви ще б зробити крок

Та чуєш це зрадливе "СТІЙ".

 

Немає сил і втратив дух,

Один лиш крок і забуття.

Неспокій в серці уже вщух,

Та не жага життя.

 

Чекає світ одвічний бій

Добра і зла, життя і смерті,

А ти все непорушно стій,

Жди результат в конверті.

 

Жаданий час, жадана мить

І чути гонгу дзвін здрадливий,

І серце з остраху щемить,

Чекаючи на результат важливий.

 

Тремтячі руки простягну

І доленосний той конверт візьму.

Я оком прірву осягну,

І зрозумію, що живу.

 

І сльози радості в очах,

І посмішка на серці.

Я подолав найгірший страх,

Я заглянув у очі смерті.

 

Конверт хай полум'ям горить,

Я відповідь без нього знаю.

Я буду ще на цьому світі жить,

Бо я його кохаю.



Юлія Глінська

Відредаговано: 23.03.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись