Принцеса чорного королівства

Розмір шрифту: - +

Пролог

Бігти. Якнайшвидше і подалі. Це все, про що я можу зараз думати. У мене це вийде. Залишилося зовсім трохи і мене чекає порятунок.

Практично не відчуваю землю під ногами. І все ж рухаюся, попутно чіпляючись сукнею за гілки. Камені впиваються в босі ноги, а від зачіски залишилася лише назва. Але, нічого не здатне мене зупинити.

Очі. Я знову бачу ці чудові сині очі, що наздоганяють мене. І падаю в прірву.



Анна-Марія

Відредаговано: 15.02.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись