Принцеса чорного королівства

Розмір шрифту: - +

Глава 11

Прокинулась я у своїй кімнаті, де стояла абсолютна тиша. Як я тут опинилась? Усвідомлення повільно приходило до мене. Елоді більше немає, а я стала якимось фріком. Як в довбаних Людях Ікс. 

Повільно вставши з ліжка, я підійшла до дзеркала. Ніби не змінилась. Ті ж очі, та ж сама фігура. Третьої руки немає.

Але що це таке було? Першим поривом було зателефонувати Елі та все їй розказати. І лише коли телефон був в моїй руці, згадала. Я більше ніколи не почую її голос. 

Паніка повільно стала підбиратись до мене. Терміново потрібно знайти батька. Тому, вдягнувши кофту, я вийшла в коридор.

Звична тиша лякала. Та чим ближче до кухні, тим голосніше ставали голоси. Хтось активно сперечався на кухні.

- Вона ж проявила свою силу. Король та Королева хочуть зустрітись з нею. - я ледве упізнала голос Кіліана. - Терезі треба стільки всього розказати.

- Лише якщо вона сама цього хоче. - відповів тато.

- Так давайте її покличемо і все самостійно дізнаємося. - і Деміан тут.

Та мені треба відповіді, тому я вийшла до них.

Вони лише здивовано дивились на мене, явно очікуючи реакції. Ріанон теж тут, відмітила я.

- Хтось мені пояснить, що тут відбувається? - не витримала я.

- Сідай, ми тобі все розповімо. - промовив батько.

Я вирішила послухати його.

- Загалом, - почав батько. - Ми не заичайні люди. Вірніше, точно не люди.

- Так хто ж? - прошепотіла я.

- Ельфи. Ми всі. Як і ти. І так, вуха у нас не загострені. - тато намагався жартувати. - Кожен ельф володіє унікальними дарами, які і роблять нас унікальними.

- Ага, а ще безсмерття, посиленний слух, нюх, зір. Більша швидкість та сила, а ще спритність...

- Так, Кіліан, ми все зрозуміли. - перервав Деміан.

- Так я на половину ельф? - перепитала я.

- Чому на половину? Я ельф. І твоя матір теж.

Вони переглянулись, явно щось приховуючи.

- Я хочу дізнатись все.

- Добре. Та це не лише наша таємниця. - відповів тато. - Король та Королева Світлих ельфів хочуть зустрічі. Так нам вдастся дати тобі більшу картину того, що відбувається.

В мене був лише один шанс все дізнатись, тому я кивнула.

- А Елі? В її смерті винні ельфи? - важко було таке питати.

- Ми поки що не знаємо. - сказав Деміан. - Тому, нам треба якнайшвидше вирушати до Світлого Двору. До речі, Ріанон. - він звернувся до дівчини. - Ти визначила її силу?

- Рі може відчувати здібності інших. - пояснив Кілліан.

- Хоч би це був простий телекінез або невидимість. - сказав тато.

- На щастя чи ні, але в неї неймовірна сила. Це керування погодою та вплив на магнітне поле землі, тобто створення катаклізмів.

- Не погано. - вражено сказав Деміан.

Та мені зараз не це цікаво. Я маю дізнатись, хто я, та хто винен у смерті Елоді.

- Я готова вирушати.

І з цього моменту життя пожілилось на "до" та "після". 



Анна-Марія

Відредаговано: 15.02.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись