Пурпурове небо

Розмір шрифту: - +

2

Сергій прокинувся. Смачно потягнувся. Підняв з підлоги смартфон, який показував 10:00. Зверху екрану мигало непрочитане повідомлення у месенджері: «Малюче, я поїхала на студію. Думаю, буду о 15:00. Реально тебе люблю! Будь другом, приготуй щось смачненьке».

  • Блін, от завжди так! Вічно ті її справи, біганина. Ще й смачного їй закортіло. От зараза…,- ніжно промовляв Сергій, тримаючи планку на підлозі.

Спочатку він поставив варитися м'ясо на борщ.

  • Буде наш перший київський борщ,- промовив, дістаючи домашню курку, яку  привезли у сумці – морозилці із дому.

Далі відкрив комп’ютер. Зайшов у свій блог. Подивився його, як звичайний відвідувач. Інтерфейс тримається, основні функції і меню працює. Зайшов у сайт як редактор. Опрацьовував рекомендації і звернення. Банерна реклама на сторінці працює справно. Розміщається там де потрібно і не дуже заважає відвідувачам. У блозі було багато нової інформації. Нові посилання на інші сайти із корисною інформацію для його блогу. Все чудово. Він розробив той сайт за допомогою друзів із факультету прикладної математики, поступово навчився ним керувати. Виявилось, що це доволі непогані гроші. З часом ще почав займатися копірайтингом.  Отримував пропозиції по розміщенню реклами на його сайті та просувати рекламу по інших інтернет – майданчиках. Та все ж основним місцем по розміщенню реклами був його блог. Це було зручно, отримувати кошти як продавець реклами і як власник сайту. Він розміщав корисну рекламу для домашнього господарства: миючі засоби, інструменти, посуд, пропозиції  мобільних операторів. Це приносило найбільший прибуток. Не те, щоб особливо багато, але за рахунок цього міг жити. Перевірив електронну пошту. На сьогодні є пропозиція написати статтю про цвяхи і шурупи. Стаття повинна бути про засоби кріплення загалом, але із тонко завуальованою рекламою певної торгової марки. Сергій любив такі статті. Пишуться легко і швидко. Буде більше часу для книги. До того ж зможе додатково заробити , коли розмістить ту статтю у своєму блозі.

Борщ докипав. Літав у повітрі суцвіттям ароматів давнього, українського, сакрального наїдку. Проникав в усі шпарини голодного Сергієвого мозку. Він же так і не поснідав після пробудження. Вирішив не їсти без Ніни. Прийнявся до завершення прибирання у квартирі. Спробувати розставити речі по своїх нових місцях. Поставити і налаштувати телевізор. Ніна не зможе без нього. Не зможе без щовечірнього перегляду новин на усіх національних каналах. Старенька тумба слугувала підставкою для телевізора. Домашній кінотеатр прийшлося прилаштувати на стіні. Блог не тільки приносив фінансові прибутки, а й реально навчав Сергія господарювання. Коли стіл був прилаштований біля вікна і на ньому зручно і гордовито стояв ноутбук Сергій відчув, що це житло уже більш – менш придатне для життя. До такої думки додатково підштовхував непоборний запах червоного борщу, щедро засмаченого часником. У повітрі вчувався запах кулінарного новосілля.

Лишилося пройтися у магазин і поновити запаси продуктів, які не привезли із рідного міста чи які закінчилися. Сергій одягнув свій спортивний костюм, кросівки і вийшов із квартири.

 



Андрій Толіч

Відредаговано: 23.05.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись