Пурпурове небо

Розмір шрифту: - +

33

Сергій і Ніна пили на кухні ромашковий чай із печивом «Марія». Намазувати його медом, ще з універу це було їхнім улюбленим смаколиком. У них був чудовий настрій, оскільки вони доволі нареготалися із вечірки. Особливо на них справило враження застілля, яке скоріше нагадувало напад саранчі на квітучі поля. Сергій ділився із Ніною враженням від Аркадія.

  • Ніна, я відчув як ти боїшся Аркадія. Ти аж дрижала коли він підходив до нас! – промовив Сергій до коханої.
  • Так! Знаєш, разом із відразою, є внутрішній страх. Мені важко опановувати ним. Він якось миттєво з’являється, але не на довго,- відповіла Ніна,- це дуже помітно?- перепитала у чоловіка.
  • Так! Хоча все ж мені він видався мерзенним типом. Я би скоріше такого лікував би від його фобій чим проявив би до нього насилля, - промовив до дружини, - ти в стократ сильніше за нього…, і безперечно зможеш перебороти його…
  • Знаю, милий, і я впевнена у цьому,- відповіла Сергію.
  • Але якщо тобі так не добре там. Якщо не сила зносити, то кинь студію. Навіщо воно тобі? Я розумію, старалася, прагнула досягнути…, а тепер розчарування і постійний стрес, від якогось збоченця. Знайдеш собі іншу роботу, ну хай гіршу…,- рекомендував їй.
  • Я думала, про це. І скоріше всього, я піду із телеканалу. Але шоу мушу провести. Заради тих хороших людей, які працюють там. Тем же не усі «аркадій»…!
  • Ну дивися, як тобі буде ліпше. Ти ж знаєш, я завжди із тобою. Щоб не було!
  • Знаю, любий,- промовила Ніна тримаючи за руку чоловіка.

Сергій, коли побачив Аркадія, дійсно відчув долю жалю до нього. П’яний і стомлений він нагадував йому скоріше, старого, мокрого, спрацьованого коня ніж такого грізного журналіста, як на початках описувала його Ніна. Але насторожувало те, з яким поглядом він дивився на Ніну. Довгий, масний і хтивий, наче брудом обмазував його кохану та найріднішу людину. За своїми міркуваннями про Аркадія, він не сказав головного Ніні. Те що, він безмежно ненавидить цього жалюгідного ґвалтівника. Ненавидить на стільки, що готовий його забрати із їхнього шляху, будь - яким доступним йому методом. Також, його непокоїло те, що Ніна таки збирається провести той ефір. Тобто зробить, як він зрозумів із її слів, доволі брудну роботу.

Щодо Вусенка, то сумнівів не було, він нормальна людина. На стільки, на скільки може бути нормальним політик, так як Сергій не сприймав цих людей взагалі. Телеканал дійсно постійно обливав його брудом, а він терпляче і з гідною посмішкою сприймав ці образи. Єдина його відповідь була у гаслі його передвиборчої компанії «Хай за кожного говорять справи!». Він щоразу це вимовляв, коли журналісти телеканалу задавали йому чергове компрометуюче питання.

Ніна вирішила проводити шоу, значить так і буде. Він захистить її, і цього разу не схибить, бо буде готовий до всього.

Сергій засинав з посмішкою на устах пригадавши, як Ніна щиро зраділа, коли Олена виказала його таємницю про друк книги.

 



Андрій Толіч

Відредаговано: 23.05.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись