Разом назавжди

Розмір шрифту: - +

Розділ 3

Наступного дня Наталя зважилася на розмову з мамою.

- Мам, я вийшла заміж.

- Донечка, пробач мене! Останнім часом я приділяла тобі мало уваги, може, тому ти не відразу мені довірилася.

- Мама, я люблю тебе!

- Коли ти була зовсім маленька, безпорадна, і часто хворіла, в ці дні я благала Бога щоб твої хвороби перейшли на мене. Тепер я розумію, що не зможу за тебе прожити життя. Це твоє життя, твій вибір, а я завжди буду поряд.

 Все трапилося так швидко, що Наталка не встигла усвідомити себе дружиною, відповідальною за малюка, який сьогодні особливо часто штовхав її ніжкою в живіт. У жіночій консультації Наталя довго сиділа в черзі, прислухаючись до розмови жінок. Радили читати книги по догляду за дитиною.

Бабуся не переставала давати поради: щоб дитина була красивою потрібно дивитися тільки на гарних людей, гуляти перед сном, читати книги або співати пісні, говорять, не дивитися по телевізору фільми, які культивують жорстокість і насильство, - він чує все, що робить мама. Словом все, чим займається мама, коли носить малюка, відіб'ється на його захопленні.

Важко було в школі. Наталя чула за спиною засуджуючий шепіт однокласниць. Одного разу Наталя прийшла зі школи заплакана.

-Не ображайся на них, - умовляла бабуся, - вони не змогли б носити дитини і ходити в школу. Я пишаюся тобою! А вони нехай говорять, що хочуть: собака гавкає, вітер дме.

Залишалося три місяці до випускних іспитів і, Наталя вирішила вивчати відповіді на екзаменаційні питання. Пам'ятається викладач з історії, одного разу сказав, що може допомогти учневі підготувати тему, а вивчити повинен кожен самостійно. У школу вона ходила тільки на консультації, а вдома вивчала відповіді на квитки самостійно.

 Наталка склала всі іспити і отримала атестат про середню освіту.

Андрій навчився суміщати роботу з підготовкою до іспитів. Склав всі випускні іспити і отримав атестат.

Наталя мила вікна, коли відчула, як живіт ніби опускається, пішла в туалет і зрозуміла, що почали відходити води. Вона подзвонила Андрію.

- Почалося, Андрійко!

- Викликаю “швидку” і лечу до тебе, люблю тебе, я подумки з тобою!

Наталку відразу відвезли в пологовий зал. Коли болі особливо були нестерпними вона кричала. Акушерка умовляла потерпіти і зберегти сили для потуг.

- Тепер тужся щосили, допомагай дитині вийти!

Наталя відчула, як з неї виходить дитина. Малюк відкашлявся і голосно заплакав. Хай живе нове життя!

Акушерка підняла дитину, так щоб Наталя могла його побачити.

- У вас хлопчик.

Малюка назвали Олександром, що в перекладається, переможець згідно з церковним календарем.



Николь Лебидь

Відредаговано: 10.03.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись