Розділена

Розмір шрифту: - +

Ще одна жертва

Лука повернувся додому .Увійшовши в кімнату він сів у крісло .Відкинувши голову на спинку ,він нервово потерав пальці. Вона ніяк не виходила з голови.

-" Що це зі мною ? Невже я... ? Ні . Я не міг . Я ж не вірю в любов з першого погляду .Бути цього не може .Я ж не закохався у неї так швидко .Ні. Я ж геть не такий "-думав він . Раптом запікав телефон .

Це прийшло смс від Тоні .

-"Ну ,що ж ідемо в кафе ? "

-"Так. Якщо ти не зайнята."-відписав їй хлопець .Він опустив телефон на коліно ,а голову знову на спинку .Але відповідь прийшла швидко тож він знову повернувся зі своїх роздумів.

-"Добре я зайду по тебе о 15:00 .Заодно ,покажу місто.До зустрічі .Чао ."

-"До зустрічі".

Лука підвівся глянув на годинник .Пальцями однієї руки протер кінчики очей ,дихаючи з дивною важкістю .

Уже на виході з дому хлопець мовив до матері :

-Мамо ,моя однокласниця запропонувала показати мені місто .Ми підемо гуляти .

-Ти раніше не міг мене... , -мама підняла голову і глянувши на Луку ,кивнула - Добре іди .

Хлопець вийшов з дому .Тоня показувала йому місто ,розповідала про жителів кожного дому .І лише коли вони увійшли в кафе завела розмову про школу .Підлітки  сіли за столик .Поклавши свою сумку поряд ,дівчина узяла в офіціанта меню і посміхнувшись звернулась до Луки :

-І так ,що замовимо ?

-Незнаю .А ,що тут смачне ? Порадь .

-Ну....Візьми ось цей сливовий пиріг він дуже смачний .Раніше я їла його ,але зараз сиджу на дієті .Тому мені просто гранатовий сік -вона віддала офіціанту своє меню .

-Якщо ,так кажеш ,тоді нехай .Мені сливовий пиріг і чай .

-І так .З кого почнемо ?

-Тобто ?

-Спершу про хлопців розповідати, чи про дівчат ? Про кого ,з наших однокласників хочеш знати першим ? Хоча дай вгадаю ,про Анну.

Хлопець намагався сховати очі .

- Ти не... -він не міг підібрати слова .

-Давай тільки без цих фраз .Добре ? Я все правильно зрозуміла .По перше я не сліпа ,а по друге ти не перший ,хто потрапляє під її чари .Хоч я її недолюблюю ,але якщо врахувати те ,що ти тепер мій сусід по парті і я сподіваюсь новий друг ,питай все , що хочеш про неї знати .Хоча ні .Не питай ,сама розповім .Її ім'я Анна Боднар .Живе з дідусем і тіткою здається .Переїхали в Самат близько півтора року тому .Живе в багатому ,старовинному домі ,недалеко від старого парку розваг.

-Парку розваг?

-Так ,він був у Саматі .Сюди приїжджали з інших міст ,усі були від нього в захваті .Та потім через  нещасний випадок його закрили і покинули .Там доволі моторошне місце.

-А ,що там трапилось ?

Тоня прикусила язика ,вагаючись кілька секунд вона нахилилась вперед і прошепотіла :

-Хлопчик помер за дуже дивних обставин .Кажуть його вбили .Задушили ,але ушкоджень ніяких не було . Я чула від старших дітей цю історію .Ввечері він втік з дому ,а на ранок його знайшли мертвим .

-Ого. Нічого собі .

-Так. Після цього ,парк закрили .А вбивцю так і не знайшли .Доказів ніяких не було .Якщо ти не проти ,я б не дуже хотіла про це говорити .

-Як хочеш -мовив Лука , в сам поринув у роздуми-

"Як дивно ,мені наснився парк розваг .А тепер я дізнаюсь ,про те ,що він є у Саматі .Щей дитина померла .Але у моїх снав ,уся в крові була дівчинка .А тут помер хлопчик .Наврядче це ,якось пов'язано з моїми нічними жахіттями . Хоч раніше мені таке ніколи не снилось .Може саме Самат так повпливав на мене "

До самого вечора вони розмовляли, точніше Тоня говорила ,а Лука слухав ,інколи додаючи кілька слів . Згодом за дівчиною приїхав старший брат ,а хлопець самотньо поплентався додому ,знайомлячись з вечірнім Саматом .

Повернувшись додому ,хлопець знайшов в інтернеті інформацію про це місто.

-"Чому я раніше цього не зробив ?-подумав він -Ще перед тим ,як ми мали сюди переїхати ,я міг поглянути в яке місто їду .Та схоже мені було так важко покидати батька і рідне місто ,що мені було геть не цікаво куди привезе мене мама "

Переглядаючи фотографії ,Лука натрапив на фото парку .Кров застигла в жилах .Це був він .Парк з його снів...

-"Я ж ніколи не був там і не бачив його  .Як може в моєму сні ,так детально і чітко зявитись це місце?"

Наступного ранку ,Лука готувався до школи ,як до великого свята. Він вийшов зі своєї кімнати і зайшовши на кухню ,поспіхом схопив з тарілки млинець та попрямував до виходу .

-Я уже біжу ,милий. Я відвезу тебе до школи ,ти не запізнишся ,не хвилюйся .

-Я і не хвилююсь .Часу вдосталь, -він вийшов на вулицю і опершись на капот машини ,став оглялати будинок - Можливо це місто не таке вже й погане ? Затишне і миле ,як і цей дім . Татові б тут сподобалось -Лука посмутнів .

-Все добре ?-мама вийшла з дому і глянувши на засмучене обличяя сина ,вирішила поговорити з ним, чи хоча б якось підтримати .Бо розмови у них ніколи не вдавались.

-Так. Все добре .Поїхали .

Вони під'їхали до школи ,вийходячи з машини Лука зупинився на секунду ,щоб зачинити дверцята авто .Він підв'ів очі і побачив її. Анна вийшла з чорного автомобіля .Одягнена вона була в чорний топ, золоту міні-спідницю, високі чоботи ,трішки вище колін . Вона помітила хлопця і знову ,як тоді при першій зустрічі, кілька секунд подивившись на нього відвела погляд .Дівчина нахилившись і взявши з сидіння жакет та портфель ,попрямувала до школи.

-Хорошого дня -мама не встигла договорити ,як Лука зачинив двері і побіг сходами вверх ,гамагаючись наздогнати якусь дівчину .

Цілий день він намагався привернути увагу дівчини .Чи знайти вдалий час ,щоб заговорити. Кілька разів він навіть намагався це зробити ,та вона не звертала жодної уваги .Ще й нові одноклачниці не давали хлопцеві спокою. Усюди ходили за ним ,розпитували ,посміхались .Схоже дівоча частина класу була в захваті від Луки .Та не тільки вони ,а і дівчата з інших класів не могли намилуватись ним .

Нарешті відірвашись від шанувальниць ,хлопець помітив Анну .

-Зачекай. Чуєш? -хлопець намагався привернути її увагу , але вона навіть не озернулась -Та зачекай ,ти . Не тікай .Я просто хотів ...



Ірен Роз

Відредаговано: 10.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись