Ріверія. Піймай невловиме

Розмір шрифту: - +

Глава 5. Холодний розрахунок

Задоволена на вигляд Юліана стояла у величезному конференц-залі перед натовпом з журналістів та просто охочих. Її очі сяяли, вона усміхалася щиро і відкрито, а питання журналістів парувала легко і без жодної заминки. Здавалося, вона наперед знала все, про що її будуть запитувати. Не інакше, як Кіріл попрацював. Так, зуміла вона розгледіти у ньому перлину… Взагалі, варто визнати, непогано в неї виходить використовувати таланти людей собі на користь. А він ще вважав її перші спроби невмілими. Прорахувався. І вкотре вже! За тиждень правління Юліана підгребла під себе більше, ніж можна було просто уявити.

Та що там Кіріл? Вона охоронців на свій бік перетягнула. Коли Юра зрозумів, що вони усі разом не збираються виконувати його наказ, він так розлютився, що ледь стримався від бажання негайно особисто кинутися за свавільним дівчиськом. Зупинила його лише одна думка, що досить вчасно промайнула – виглядатиме ідіотом, який бігає за королевою по всій Ріверії… Постати в очах журналістів, свого народу та в її очах істеричним параноїком йому геть не кортіло. Довелося подушити власну лють і терпляче чекати, коли охорона палацу доповість про появу її величності. Неможна власноруч надавати ґрунт для пересудів. Додатковий скандал йому зараз ні до чого. А оскільки поруч із Юліаною стояв Кіріл, Юра був впевнений – скандал стане знатним. В усіх діях його величності завжди був присутнім холодний розрахунок. Інакше б він не затримався на цьому місті на стільки років.

Юра опанував себе і чекав. Однак чекати довелося довше, ніж він міг собі уявити. Юліана так і не повернулася у палац, і провести з нею наступну ніч не вийшло. Численні спроби зв’язатися з охороною і домогтися, аби перед ним постала королева – не стали вдалими. «Не турбуйтеся, ваше величносте, її величність в порядку… Ні, зараз її величність не може взяти слухавку… Ні, я не можу вам сказати, де ми зараз знаходимося… Кінець зв’язку».

Все, і лише наступного дня він дізнався, що вона вигадала. Дізнався з репортажу, коли його помічник увімкнув екран у його кабінеті. Перші кілька хвилин Юра був ошелешений почутим. Він, король, дізнається про дії королеви після журналістів! Що таке відбувається?! Це ж… Це ж просто неймовірна зухвалість!

Вона поїхала, не сказавши йому ані слова! Втекла від нього! Та як вона посміла таке учинити?! Дівчисько! Шмаркля! Два дні як на троні – а вже надумала права тут качати й характер свій демонструвати?!

Знову з’явилося шалене бажання поїхати за нею і приволокти у палац. Струснути як слід, аби до неї дійшло нарешті, хто тут король, і що вона мусить йому підкорятися. Аби раз і назавжди усвідомила для себе усі правила і не сміла викидати такі фортелі!

Але нічого такого Юра не зробив. Він ніколи не приймав рішень в такому стані. Чудово розумів, що гнів – поганий порадник, і у люті можна накоїти такого, про що згодом дуже сильно пошкодуєш. Він понісся у спортивний зал і наказав нікого до нього не пускати.

Такого скаженого викиду люті нещасна груша не бачила, напевно, жодного разу у своєму безрадісному тренажерському житті. Її шанси ухилитися від нищівних ударів і лишитися цілою – стрімко наближалися до нуля. Здавалося, ще трішечки й вона буде розірвана на маленькі-маленькі клаптики…

Тепер, коли минув тиждень, Юра розумів, що зробив правильно, коли стримався. Лють вляглася, а рідкі її спалахи вдавалося контролювати без шкоди для спортивного інвентаря. Взагалі до всіх цих подій ставився значно спокійніше. Цьому багато в чому сприяло те, що Юліана жодним чином не принизила його авторитет в очах громадськості. Жодній людині не відкрила справжньої причини свого від’їзду. Для усіх це була узгоджена з ним поїздка, метою якої є ознайомлення з Ріверією, її традиціями, способом життя, пам’ятками. Кожний крок нової королеви мав під собою законне підґрунтя. Такий собі образ бездоганної королеви Ріверії!

 На каверзне питання: «Чи знав його величність про ваш від’їзд?», вона із щирим подивом відповіла:

– Невже можна собі уявити, що я могла поїхати, не узгодивши своїх дій із його величністю? Це ж неможливо! Закон супідрядності. Дивно, що ви цього не пам’ятаєте, – при цьому вона усміхалася, щиро, відверто, даючи зрозуміти, що сприймає питання виключно, як невдалий жарт.

Звісно, до нього теж линули із питаннями. Тільки тепер він вже не міг не підтвердити її слова!

– Так, ми обговорили цю поїздку. Інакше і бути не могло!

Сердячись на Юліану, Юра був змушений грати за її правилами. Інакше він виглядав би клоуном не лише в її очах, але і в очах усієї Ріверії. Лише вони удвох розуміли, що відбувається. Королева не має наміру миритися з другою позицією. Тому, що він тепер спостерігав, інакшого пояснення не було.

Юліана – єдина королева, що була, можна так сказати, коронована заочно. Її прийняли ще тоді, після найпершого виступу. Тепер вона номер один на усіх перших сторінках газет, у репортажах усіх служб новин. Її зустрічі з людьми, що їх регулярно проводять у кожному найменшому селищі, де вони проїжджають, збирають повні зали. Її рейтинги зростають з кожною миттю.

Юрі все це не подобалося. Але він виявився зв’язаний власними словами. Він «відпустив» королеву у цю подорож і не міг тепер приїхати та наказати повернутися! Вона чудово розуміє це і користується. Все, що йому лишалося тепер – це терпляче чекати її повернення. Врешті, діватися їй все одно нема куди.

Звісно, всі це дурні рейтинги журналістів – ще не показники. Все ж влада у них не залежить тільки від них. Це зрозуміло. А до того, аби її слово стало переважати його, їй з такими поїздками півгалактики об’їхати доведеться.  Та Юрі й увагу звертати на всю цю маячню нема коли, стільки у нього повсякденних турбот! Просто йому не подобалося те, що робить нова королева. Влаштувала якесь шоу! Здається, дарма він тоді дозволив Кірілу проект вести про її підготовку. Дівчисько, певно, вирішило, що в цьому і є сутність правління. Жодна з його попередніх дружин не дозволяла собі й найменшої частки з того, що влаштувала ця за тиждень. Жодна не поводилася так зухвало! Королева має знаходитися у тіні короля. Завжди! Тільки король людина номер один! Роль її величності виключно представницька. І це ж треба таке! Кожну досі така роль влаштовувала. Он, Леонора заради неї на злочин пішла! А ця, ти бач, вважає за образу те, що на неї наділи браслет супідрядності!



Лія Щеглова, Iva River

Відредаговано: 20.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись