Ріверія. Яскравий вибір

Розмір шрифту: - +

Глава 5. Неймовірне відкриття

***

З часом Юліана помітила, що стала розуміти певні слова людей, коли вони спілкувалися своєю мовою. До того, ж це розуміння відбувалося досить різкими частинами. Наче ще вчора, вона не розуміла жодного слова, у тут раптом медсестри щось кажуть про натовп під лікарнею, через який незручно ходити, і вона все розуміє!

Дивуванню не було меж. Юліана ніколи не мала особливого хисту до вивчення мов, англійську опанувала лише за рахунок власної посидючості, а тут наче само далося! Адже вона не докладала жодних зусиль до вивчення!

- Чому натовп зібрався під лікарнею? – запитала вона у дівчат.

Дівчата перелякалися, знітилися.

- Та то пусте, - швиденько промовила одна з них, - не звертайте увагу!

Стало неясно, чому вони злякалися? Не сподівалися, що Юліана зрозуміє почуте, чи самому явищу?

Воліючи збагнути, наскільки добре вона їх тепер розуміє, Юліана полізла за пультом, згадавши, як у перший день медсестра розповідала про купу каналів, що є для неї доступними. Натиснула перший ліпший, то виявилося щось про рослини. Юліана уважно дослухалася до спокійного голосу дикторки, за десять хвилин, ошелешена, вимкнула екран. Так, їй нічого не казали назви рослин, про які йшлося, але то ж неперекладні конструкції, але загальну суть того, що казала диктор вона зрозуміла!

Такого не може бути!

- Я збожеволіла, так? – розгублено обернулася до дівчат.

- Все гаразд, - одна підійшла, торкнулася плеча, - все дійсно гаразд. Зараз лікар підійде, вона вам усе пояснить.

Аʼлліна вже була в курсі. Все ж таки оці їх планшетні картки хворого – велика сила.

- Частіше дивись екран. При нормальному перебігу до кінця другого тижня ти мусиш володіти мінімальним словниковим запасом для того, щоб могла пояснити оточуючим, чого хочеш, або підтримати мінімальну розмову. То цілком нормальне явище. Згодом ти розумітимеш все і зможеш вільно спілкуватися з усіма мешканцями, опануєш читання й письмо.

- Як?! – тільки й запитала Юліана.

- Активація певних частин головного мозку, - посміхаючись пояснила їй лікарка. – Її реалізація то поступовий процес.

Вони не відправлять її додому після одужання, це очевидно! Але сама ж й погнала такі думки геть. Вони не мають права тримати її силоміць! Звісно відправлять, куди подінуться?! Врешті решт, існує громадська думка, посольства, вона не сидітиме, склавши руки!



Лія Щеглова, Iva River

Відредаговано: 15.11.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись