Ріверія. Яскравий вибір

Розмір шрифту: - +

Глава 9. Вивернута логіка

Вранці наступного дня Грізлі заявив про наступний сюрприз. Її бурхлива фантазія не поспівала за чоловіком, а підхід до того, що він називав тренуванням – збивав з пантелику. Виявилося, що занять сьогодні не буде, натомість, вона має підготуватися до світського заходу.

Юліана з розмаху всілася у крісло.

- Е-е-е… Скажи, будь ласка, про якісь особливості світських раундів у вашому світі ти мені теж вже розповідав, а я пропустила мимо вух?

- О! – чоловік підняв до гори вказівний палець, пішов зробити собі кави, водночас продовжив казати, просто голосніше: – От до цього я й мав тебе підштовхнути! Аби ти про все запитувала, поки є змога, аби думала, на три кроки уперед!

Повертається з горнятком у руці, сідає у крісло навпроти неї. В його широких долонях горнятко здається крихітним, дивуєшся тому, як витримує такий натиск.

- Про особливості я не розповідав, тому даю тобі помічницю – Валлу, - робить ковток кави. – Рішення прийматимеш самостійно, вона вкаже лише якщо щось буде кардинально не відповідати нашим звичаям. Домовились?

Дівчина кивнула. «Із вогню та в полум’я!». Вчора вона спала на землі у лісі, а тепер готується до світського раунду. Романтика. Нема на що скаржитися.

- Ввечері в одному місці буде невеличкий прийомчик, - пояснював Грізлі. – Я тебе туди поведу. Твоя задача підібрати одяг, макіяж… і, найголовніше, манери. Ти майбутня королева і вони мають бути відповідними. Впораєшся? – Дівчина кивнула. – Тож, будь готова до шостої, я за тобою заїду.

Грізлі підвівся, рушив до виходу, на ходу, одним ковтком допиваючи свою каву.

- Мішо, стій! А як же моя пробіжка? – адже не для того, вона вставала о п’ятій ранку, щоб готуватися до прийому, що відбудеться лише о шостій вечора!

Грізлі задоволено посміхнувся.

- Ти вважаєш, що я дав тобі недостатнє навантаження? – Юліана знов кивнула. – Гаразд, збирайся, я скажу хлопцям, аби відвезли тебе. У мене на сьогодні інші плани, тож самостійно завдання визначай.

***

Певно, як і будь-яка інша жінка, Юліана полюбляла подібні приготування. Очікування майбутнього торжества, навіть більш важливе, ніж безпосередньо торжество. Воно дарує купу приємних вражень: вибір сукні, прикрас, похід у салон краси… це хвилини, що даруєш собі, без огляду на повсякденне «нема часу».

Сьогоднішня підготовка трішечки відрізнялася від тієї, до якої була звична дівчина. Тільки, здається, так ще й краще. Юліана якраз зараз подумала, що їй подобається вся ця ситуація… ну, або у ній точно є свої безсумнівні переваги.

Вакхая огородили від всього зайвого. Вона забула, що таке приготування їжі, миття посуду, прибирання, походи за продуктами. Займається виключно тим, що подобається, а про все інше є кому подбати.

Спорт Юліана любила, до того ж тренування під керівництвом Грізлі були настільки незвичайними та різноманітними, що лишали тільки незабутні враження. Правда, це, якщо не згадувати про короля, королеву, про те, як Юліана тут опинилася і до чого готується. Але тут вже нічого не поробиш. Оборотна сторона монети…

Дівчина обирала сукню на вечір. У шафі виявилося не менше десятка з тих, що підходили. Валла стояла поруч і з посмішкою спостерігала, як одне за іншим Юліана відкидає ті, що були занадто відверті.

- Валло, це ти формувала мій гардероб? – Юліана відклала три сукні на диван і якраз вирішувала, яке буде більш принадним.

- Так, а що? Тобі не подобається? – дівчина сиділа у кріслі та задоволено спостерігала за Юліаною.

- Ні, ні… все гаразд. Мені просто цікаво. Здається тут є речі на будь-які випадки! – Валла, задоволена тим, що гідно оцінили її зусилля, кивнула. – А потім, вони усі доволі коштовні. За час, що лишається, я навіть половини не вдягну. Який смисл було їх мені давати?

- Усі речі тут гідні королеви. Вдягнеш, коли нею станеш.

- А якщо не стану? – Юліана закрила шафу, одну за одною стала прикладати до себе сукні, підійшла до люстра.

- Як це не станеш? – щиро здивувалася дівчина.

Ні, ну що за країна така, а? Все в них легко й просто! Адже двобій має на увазі, що перемогу отримує хтось один. І тим одним може бути як одна сторона, так й інша. Тож чому на неї всі навколо вже дивляться як на королеву? Той же Грізлі сьогодні: «Ти майбутня королева…»

Невже будуть фальсифікувати? У це вірити просто не хотілося. Не моглося. Юліана відверто висловила дівчині свої побоювання.

- Ти що! – із жахом промовила та, навіть з дивану зіскочила. – Там не може бути фальсифікації! Ти побачиш, наскільки все прозоро! Просто ти переконала нас всіх, що виграєш…

- Хто б ще мене переконав, що воно мені потрібно!

Суща правда. Це те, чого їй дуже не вистачає. Причина її вагань та безсоння.

- Я не розумію твоїх сумнівів! – підходить, бере за плечі. – Кожна жінка хотіла б опинитися на твоєму місці!



Лія Щеглова, Iva River

Відредаговано: 15.11.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись