Серце вогню

Font size: - +

2 розділ Знайомство

Поки складала речі думала що це більше схоже на маячню, і я б повірила що це розіграш якби не бачила на власні очі свій вогонь. Ех.... Як сказати Олесі що я з нею більше жити не буду. За такими роздумами я зібрала свої речі. А що до картин ще потрібно їх кудись вписати щоб не дуже міщались, а зараз я запхала їх в сумку. Ледь вмістились одинадцять картин це не жарти, ох і важкі вони. 

   Осі і двері відкриваються зайшла Олеся. Так Христя скажи їй, не давай задніх. 

-Олеся мені з тобою потрібно поговорити. Я буду переселятись.-випалила я. Я очікувала її реакції адже ми тут живемо разо. 

-фух... - полегшено видихнула вона.-як я рада що ти це сказала. 

Побачивши мою здивовану міну вона усміхнулась. 

-Хрись ти ж знаєш що у мене є хлопець і я хочу до нього переїхати але я не знала як тобі це сказати. Тому зараз я дуже рада. 

-фух.... - повторила за нею я- ну і що ти з ним будеш жити? 

-так, Ілля ще минулого тижня мене запросив до себе. А ти, куди переїжджаєш? 

-а я до гуртожитку. 

-що? Там же жахливі умови життя, ти ж звідти тікала. 

-так але не до того, а до трішки іншого. - не скажу ж їй що переїжджу до нашої академії. 

-ну тоді я за тебе спокійна.-сказала вона і підійшла до своєї валізи-я залишаю ключі тут ти домовишся з власницею? 

-так. 

-Добре-підійшла й обійняла мене- папа, не забудь мені писати. 

І вона вийшла. Ну що ж головну проблему я вирішила. Завтра домовлюсь з власницею і можна переїжджати. 

   Мені легко переїжджати я ледь набрала половину валізи. З цим потрібно щось робити. Я ще трохи подиумала над проблемами переїзду і вляглась спати. 

  На наступний день я вирішила питання  квартиртири з власницею, як складаються обставини вона якраз хотіла запитати чи ми будемо тут літом тому, що в неї уже знайшла кандидатура на заселення, тому ми домовились що в понеділок мене тут уже не буде. 

  Потім прийшла Олеся і ми обоє весело збирали свої речі. Вона пообіцяла що завтра прийде і ми відправимось докупляти мені речі. А поки я буду спати що чекає на мене завтра. 

  А завтра мене очікувало неприємне пробудження. Я бачила приємний сон і тут мене облило холодною водою. 

-Ааа..... - прокричала я зриваючись з ліжка. Поруч стояла Олеся тримаючись за живіт. 

-Вибач я не могла тебе розбудити і вирішила виляти на тебе воду з холодильника. Я знаю ти мене не пробачиш але ти дуже смішна. 

-Ага це тааак смішно. - з сарказмом протягнула я. - Добре що я від тебе переїжджаю.  

   Ось так весело розпочався мій день. Потім ми попили чаю і вирушили в місто провівши там годин п'ять, необов' язково щось купляючи. Просто гуляючи Львовом. 

   Потім взяла валізу здала ключі господарі і на таксі поїхала до академії. А ось тут виникла проблема, я не знала куди йти. В який кабінет щоб заселитись. 

   Тому я прошлась вздовж коридору і підійшла до тих дверей звідки вийшов ректор. Там був напис "адміністрація". Туди я і зайшла. 

-Сервус пані- звернулась я до жіночки яка сиділа за столом завалена паперами.

-Ага- вона кивнула і подивилась на мене з-над окуляр. Я помітила що це була жіночка років 40-50 з каштановим волоссям і синіми очима- Христина Аметист?-я кивнула -Туди. 

Вона показала на двері збоку. 

-Можна залишити валізу? 

-Ага- знову відповіла вона. 

І я пішла туди, перед тим постукавши в двері і діждавшись відповіді. 

-Сервус Христино я не думав що ти прийде так швидко, але твоя кімната уже готова тільки тут папери потрібно підписати. Ознайомся. - він всадив мене в крісло і дав папери які я почала читати. Все було як завжди, степендія велика, гуртожиток, їдальня безкоштовно і розклад пар. 

 Я все швидко підписала а директор відійшов кудись залишивши мене очікувати. 

 Я поки роздивилась інтер'єр. Взагалі кабінет був затишний багато книжкових полиць, масивний стіл з офісним кріслом з одного боку і з двома звичайними стільцями з іншого. Було ще вікно позаду столу. Коли ректор повернувся віддав мені бейджик з моїм ім' ям. 

-Це пропуск в гуртожиток. Ви підписали? Добре ходімо я тебе проведу до гуртожитку і заселю. 

  Ми пройшли б по коридорах на п' ятий поверх, я буду жити на п'ятому поверсі? Жах. Ну що ж доведеться змиритися. Мене провели до кімнатки в коридорі. Там сиділа миловидна бабця і в'язала. 

-Опа у нас поповнення-а потім подивившись на мене сурово розглянула на директора--мені щось не доповіли? 

-Так, у нас магиння вогню. - спокійно відповів чоловік. 

-Ага-вона кивнула--добре заселю можеш іти.-майже вигнала вона його- привіт доцю- звернулась вона до мене-ти бідосяна така одна серед хлопів будеш жити. Ну ніц, я поселю тебе в одну з найкращих кімнат.

І вона як бабуся стала розпитувати мене по життя. Що я їм, де я сплю і чи нема в мене пари, оцінила те що я малюю, розповіла що її звати Оля, перевірили чи маю я бейджик і провела до кутової кімнати. Я з нею розпрощалась і увійшла. 

  Моя нова кімната це щось. Зроблена в світлих кольорах і з двома вікнами, зліва двохспальне ліжко а зправа стіл з стільцем. Я помітила що на ньому уже були книги, зошити і канцелярію я уже купила, також на столі лежав мій розклад який я вирішила переглянути потім. Над столом були повішені полиці куди я думала поскладати книги. Під вікном з низьким півіконником був невеличкий комодик який ще мав функцію приліжкової тумбочки, на ньому було приємно сидіти і спостерігати вид з вікна. Біля стола була шафа з ширмою і дзеркалом у весь ріст. І лиш потім я помітила що є ще одна дверка, коли я у неї увійшла то була у величезному куті, а потім ледь не стрибала від радості. Ааааа.... У мене є ванна, хоч і маленька але своя, я ледь не подала від радості. Тут зовсім інші умови життя ніж у тому гуртожитку в якому я жила і це просто неймовірно. 



Василина Аметист

#277 at Fantasy
#326 at Various

Text includes: магія, ельфи, перевороти

Edited: 16.01.2019

Add to Library


Complain