Серце вогню

Font size: - +

3 Розділ Перша магія

Після заняття фізичної культури ми навіть не виходили з залу адже пара буде проводитись там саме тільки, як я дізналася в Рудого, вчитель буде інший.
-Я трохи хвилююсь, я ж не знаю нічого по магії, тільтки сьогодні перший день в академії.-поділилась своїми хвилюваннями з новоспечений другом.
-А чого тут хвилюватися? Якщо в тебе є фантазія, а я впевнений що вона в тебе є, ти зможеш створити все що буде тобі по силі. - пояснив він мені, Рудий взагалі був дуже цікавим співрозмовником і встиг мені розповісти пару речей про академію.
-Я не впевнена що в мене вийде, але не спробуєш не взнаєш- процитувала давню приказку. Потім помітила татуювання на руці біля зап'ястку. Дзеркальні завитушки з серединою у формі видовженого ромба мені здавалось що це частина якогось кинжалу.- що це? - запитала я його. 
-Це? Знак сили. - не мій запитальний погляд він відповів - Коли ти вперше застосовуєш силу у тебе з'явиться така штука, це означає що ти і чим яскравіше вона буде тим більше сила. Дивись в тебе теж така є. 
  І справді на руці ближче зап' ястку була дзеркальна завитушка зхожа на маленькую язички вогню. Хм...цікаво як я її не помітила. 
Напевне два дні ходила з нею. Добре що вона непомітна мені не буде заважати. 
  Ось продзвенів дзвінок і ми знову построїлись, до спорт залу увійшов вчитель. Це був молодик 25 років з чорним волоссям і світлими карими очима, оглянув всіх і тут його погляд спинився на мені брови цього чоловіка стали повільно підійматись вверх і він нареще видав:
-Не зрозумів. Що тут робить дівчисько?-і уже до мене- Ти помилилась заняттям тут ведення бою вогню а тобі потрібно щось інше- пояснював він наче маленькій дитині-Зрозуміло? 
Я лише кивнула. Не знаю Навіщо. 
-Ну тоді йди звідси-знову сказав він а тоді нахилився -ти мені вже трохи набридла, ти не в моєму смаку. 
Я зморщила свій носик. 
-Ти теж мені не подобаєшся, але я ж не прошу тебе вийти-все це я сказала ні разу не засміявшись. 
-Ти напевне не зрозуміла. Тут навчаються тільки хлопці- терпляче пояснював він мені. 
-Уже не тільки-Коротко сказала я. 
-В сенсі? 
-Вітаю, вас не попередили що я буду навчатись разом з ними. 
-Еее...... - це він збирався зі словами-Добре. Так мене звуть Борислав я викладаю ведення бою, робились на пари і працюєм. 
  Коли я вже хотіла стати в пару з Рудим мене покликали. 
-Дівчисько сьогодні працюєш з Талером- сказав чортяка Борислав. 
Я пожала плечима. Мені всеодно 
   Я встала напроти нього того хлопця який мене чудом назвав і взагалі не мала уявлення що робити ніколи не користувалася силою. 
-Ну нападай. - крикнув він. 
-Я не знаю як.- розгублено сказала я. 
І тут в мене полетів вогняний згусток, так страшно мені ще ніколи не було я на інстиктивнрму рівні виставила щит. Його згусток потрапив на щит, а я щоб не залишитися в боргу кинула в нього своїм, це був перший раз коли я спробувала застосувати свою силу,  незабутні відчуття. Мій вогняний м'ячик потрапив йому десь в район живота  Він щит виставив але його добряче відкинуло назад. Тепер я можу придумати щось дуже цікаве для цього Талера.                                                                                                Я уявила що в нього летить порядку десяти стріл. І о чудо я влучила в нього, правда просто підпалила одежку але це ж нічого. Я рахувала це своєю маленькою перемогою. Але він розізлившись пустив в мене двадцтку таких стріл і вони летіли в дивному порядку, спочатку п"ять а протім десять і ще п"ять. від перших п"яти я ухилилась, вся виучка що я здобула в цирку спрацювала, від десяти виставила щит а отані п"ять пролетіли мимо наче й не збирались в мене влучати. Коли вся ця фігня закінчилась я ловила на собі здивовані погляди. Ну все на сьгодні демонстрацію мене закінчено. я відійшла в шеренгу під пильним поглядом чортяки.                                                                                        --Продовжимо--сплеснув в лодоні він і почав по одному викликати і битись з моїми новоспеченими одногрупниками.                                                                                                                                                  --Слухай ти розумієш що ти зробила?--до мене всівся Рудий.                                                                        --Я думала що билась з одногрупнком але після твоїх слів я почала думати що побила чорта якогось.--спокійно відповіла я.                                                                                                                                             --Ти розумієш що побила головного хвалька і бойовика академії-- на мій нерозуміючий погляд він сказав--Він буде мстити. Я серйозно.--доав він наткнувшись на мій саркастичний погляд.                           --Тоді мені потрібно забратись з його очей поки не настигла праведна помста--сказала я ледь не давлячись зі сміху.--Ти серйозно думаєш що він мені щось зробить?-- десь якраз в той момент продзвенів дзвоник і я поспішила втекти з цьго проклятого місця. До кімнати я йшла з Рудим.



Василина Аметист

#278 at Fantasy
#326 at Various

Text includes: магія, ельфи, перевороти

Edited: 16.01.2019

Add to Library


Complain