Що я? Де я? Навіщо я?

Розмір шрифту: - +

Я – дещо...

 Ти справжній? Ні, я розстанув... У тому, що казали мені мертві, живі і ненароджені. Я прагнув, жадав стати кращим за себе сьогодні, бо ніхто з істот не бачив у мені мене. 

 Я – дещо. Мій мозок, життя, тіло, душа – є світом, але світ – не я. Тому мене нема. Я десь у просторі, Всесвіті, і спіймати не можуть. Але чи хочу я цього? Так. Бо я теж маю право на це... бути донькою, сином, братом, сестрою, другом, коханим, коханою. Може, я не впораюся з цією роллю, бо навіть кайдани – лише ілюзія. Зв'язки – мотузки, які однією думкою можна знищити. Страху, обмеження, кохання, тебе – немає. Є лише мрія, мета, що розчиняється у словах і діях, і вже наступного дня все безглуздо, бо пам'ять, історія – зникає. 

 Ти не помираєш, живеш, але тебе – нема. Спитай свого друга зі школи, з яким ви не бачились 15 років, чи знає він, хто ти, що ти любиш і як тебе звуть, і побачиш, що у його світі ти – дещо, незрозуміла істота. Але до того часу, доки ти будеш намагатися стати кимось, є надія, яка врешті решт тебе, мене, його і вб'є.
 Надія...



Ана17

Відредаговано: 10.12.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись