Щоденник Одиначки

Розмір шрифту: - +

2

26 травня



Я не часто пишу в щоденник, як би цього хотілося. Але вирішила поділитися потаємним. Здається, я закохалася?!

Він такий милий і гарний. Високий і блондин. Коли вчора його нога переступила поріг мого магазинчика, в оточенні молодих людей, не могла відірвати від нього погляду. Він немов зійшов з книги, одягнені на ньому потерті джинси та футболка, не йшли йому. Я скоріше представляла його в одязі вікінга, з мечем в руці й короною на голові.

Яка ж я дурепа. Мені соромно від того, що коли він заговорив до мене. Слова не могла вимовити, а продовжувала витріщатися на свого вікінга в сучасному одязі. Вибачте, мені так соромно. Схоже, я починаю дуріти.



Roksi Royz

Відредаговано: 27.10.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись