Щоденник однієї ненависті...

Розмір шрифту: - +

17.

Якби мені дали можливість загадати одне будь-яке бажання, я б загадала здатність забувати усе, що хочу: погане, хороше, те, чого не вернеш, те, що пройшло, те, що мучить, тримає, не дає іти далі, катує, дратує, знущається, обезкровлює, знищує мене...
Я б загадала ЗАБУТИ ТЕБЕ...!!!!! 
Щоб НІКОЛИ більше не пам'ятати нічого, що пов'язане з тобою... Сьогодні це особливо боляче чомусь... Вчора ще здавалося, що уже все позаду, я майже переконала себе в цьому, ніби навіть була впевнена стовідсотково... А сьогодні хочеться закритися у ванній, сповзти по стіні на підлогу і, щоб ніхто не бачив, виплакати увесь свій біль...
Всі попередні переконання нанівець... Все спочатку... Це як рух по колу. Як із нього вирватися? Відпусти ж...!!! Нащо тобі було те все??? Ти задоволена??? Воно хоч варте цього всього??? Спогади, слова ранять, виймають душу, випатрошують по-живому... Чому ти нічого такого не відчуваєш??? Я б хотіла, щоб ти відчула те, через що я отак щоразу проходжу, щоб зрозуміла, як це... Щоб усвідомила, джерелом якого болю для мене ти є... Разочок...один...
Чому так??? Так не буває...
Буває... Це як напад якоїсь хвороби, який приходить нізвідки і йде внікуди... Чому ж так боляче? Чому це повторюється? Чому саме я? За що? Чи для чого?
За що ти так зі мною???????
Цей біль ніколи не зникне???
Р.S. Дуже боляче...Хочу бажання.
 Забути... Забути... Забути...
Більше так не можу... Болить дуже...



Неа Декватна

Відредаговано: 14.05.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись