Щоденник однієї ненависті...

Розмір шрифту: - +

18.

Перед тим, як забути все остаточно, хочу п'ять хвилин... Щоб ти переді мною... І мовчки... І просто п'ять хвилин дивитися в очі... Там я побачу усі відповіді, на питання, які так мучать мене... Очі не збрешуть... Всьому іншому не вірю...
Очі завжди скажуть правду... Це треба роки тренувань, щоб навчитися незворушності в очах... І то...
Я зможу побачити там все, чого так прагну... Я хочу там побачити ВСЕ...
І більше нічого, просто 5 хвилин мовчання, які стануть і для тебе, і для мене вічністю, мукою... Це неймовірно довго, оці 5 хвилин... Велика розкіш, якої я ніколи не буду мати, бо ти ніколи мені цього не дозволиш... Ти ж не дурна... Ти завжди боялася розкриватися, не буде так і тепер, бо це - ніби підставити найвразливіше місце іншій людині.
Ти ж - не я... От в цьому і була моя помилка, думати, що усі - як я... Так відчувають, так думають, так діють...
Так необачно з мого боку...
Що ж, тепер не нарікаю...
Р.S. Мені б тільки отих 5 хвилин - оту маленьку "вічність"... Без них нічого не вийде... Забути...



Неа Декватна

Відредаговано: 14.05.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись