Системна помилка

Розмір шрифту: - +

1

Ендрю Девіс, чоловік років сорока з пишною каштановою шевелюрою, сидів за своїм робочим столом у технічному відділі компанії «Андротех», очікуючи на закінчення цього нудного робочого дня, час від часу поглядаючи на годинник, що висів на стіні. Іноді він дивився на дисплей, що світився на його столі, та на ньому годинами нічого не змінювалося. Усі дані, що надходили від моделей андроїдів, введених у експлуатацію, надходили у режимі он-лайн і не змушували нервувати – всі вони були справними.

Компанія випускала дуже багато модифікацій андроїдів: від двірників та прибиральників, до операторів різного роду електростанцій та андроїдів-дослідників, що вивчали космос. Останнім часом людство просто не уявляло своє життя без цих машин, які полегшили життя та робили те, чого люди не хотіли чи не могли фізично. Більшість людей бачили у них лише механізми, та були й такі, які вважали, що андроїди повинні мати ті самі права, що й люди, і доводили це тим, що вони нічим, крім своєї природи, не відрізняються. Але це можна було сказати лише про найновіші моделі. Штучна м’яка на дотик шкіра, витончені рухи, правильні риси обличчя і штучне, але таке гарне волосся робили їх дуже схожими на людей.

Чоловік потер очі, позіхнув і знову втупився в екран. На годиннику показувало на хвилину більше, ніж попереднього разу – п’ятнадцята сорок. Ще годину двадцять дивитися йому на ці безкінечні ряди цифр, намагаючись не заснути під рівномірний тихий гул комп’ютерів, які опрацьовували пакети вхідних даних.

Мабуть, Ендрю таки задрімав. Та, раптово прокинувшись від сигналу вхідного дзвінка, за звичкою глянув на годинник, на якому було п’ятнадцята сорок п’ять. Сон, наче рукою зняло.

- Фух, ну хоч лише п’ять хвилин! – пробурмотів технік, приймаючи виклик.

- Оператор технічного відділу Ендрю Девіс слухає! – відтарабанив він завчену за десяток років фразу.

- Мене звуть Елізабет Кларк, - прозвучав не надто привітний жіночий голос, перекривши шум системних блоків. – І у мене тут неробочий андроїд. Я прийшла додому, а він просто стоїть посеред коридору… - здавалося, що цей безкінечний потік слів неможливо зупинити, але чекати та вислуховувати усе це в Ендрю не було жодного бажання, не дивлячись на те, що робота була доволі нудною.

- А ви робили діагностику? – за роки роботи тут він вивчив, що усі проблеми можна виявити саме так. Дуже часто це й справді допомагало, тож він міг не виїздити зі свого офісу, а вирішити проблеми віддалено.

- Я намагалася. Але не встигла нічого й натиснути, як прозвучав сигнал «системна помилка».

Це занепокоїло Девіса, адже у нього на екрані ніяких помилок не відображалося. Бо, якби він її помітив раніше, він би міг провести налагодження відразу.

- А яка модель Вашого андроїда?

- Пі-чотири-ікс – майже по складах проговорила жінка.

«Точно блондинка!», посміхнувшись, подумав Ендрю, проводячи пошук даної моделі за іменем власника у базі даних. Це була модель для виконання різного роду робіт по дому. Він пам’ятав, коли їх почали випускати – вони були чимось схожі на шарнірних ляльок у сріблястій формі, що складалася із брюк та блузи, а зверху за потреби одягався фартух. Рухи їх доволі різкі, та свої функції вони виконували добре. Саме з них і почалося масове розповсюдження андроїдів у всі сфери життя.

- Зачекайте хвилинку, - проговорив чоловік, очікуючи на дані. Але комп’ютер вперто показував відсутність будь-яких помилок. – А вимкнути і ввімкнути пробували? – повернувся технік до співрозмовниці.

- Так, він видає системну помилку, що б я не робила, і ні на що не реагує, хоч я виконала усі пункти Інструкції по експлуатації виробу з розділу «Вирішення проблем».

Це була стандартна інструкція, що включала в себе такі кроки, як діагностика, перезавантаження, включення аварійного режиму та автоматичний апгрейд. Останнім пунктом значилося: «Якщо попередні кроки не призвели до повернення виробу до робочого стану, зверніться до оператора технічного відділу компанії «Андротех». У разі, якщо виріб буде визнано непрацездатним, ви отримаєте новий виріб, аналогічний даному, або ж у разі відсутності даної моделі на складі, ви зможете отримати виріб новішого покоління з невеликою доплатою. Дякуємо, що Ви залишаєтесь з нами.»

«Модель P4 вже не випускається, зараз навіть P5 не знайдеш. А якщо начальство дізнається, що я помилку пропустив, то не побачу я й підвищення, як своїх вух!» - сумно подумав Ендрю, поглянувши знову на годинник, на якому було вже за десять четверта.

- Добре, я можу під’їхати десь за півгодини й подивитися, що сталося з Вашим виробом, - промовив технік, знову дивлячись на годинник та прикидаючи, скільки часу займе процедура, і чи не доведеться затримуватися після закінчення робочого дня, чого йому так не хотілося б. І, хоч ніхто не чекав на нього вдома, та все ж не любив він такі виїзди.

- Так, звісно. Я чекатиму, - задоволено відповіла клієнтка та повісила слухавку.



Ірина Ярошенко

Відредаговано: 13.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись