Сонечко v.2

Розмір шрифту: - +

VII.

- Посадочний і документи, будь ласка. 
-  Прошу, - він розгорнув паспорт і виклав на високу панель стоси паперів від Ліховського. Тоненька рука у білій манжеті затягнула папери донизу. - У Ефіопію ж не треба біометрика, правда ?…
- Не потрібна. – ехом озвалось з-за високої стійки. - Багаж на стрічку, будь ласка.

Юра слухняно втягнув валізу на резинову рухому смужку і перехилився через стійку – аби зазирнути на дівчину:
- Все в порядку?
- Це точно ваш документ? 
- Так, купив за кілька годин.
- Паспорт? 
- Квиток. А паспорт - так, він теж мій. А чий же іще?

- Вибачте, вам доведеться зачекати кілька хвилин, - дівчина зробила круглі очі і втікла з робочого місця. Її колеги за сусідніми столами байдуже переглядались і один-за-одним повертались до роботи. Позаду Юри юрмилась черга. 
- Ви Юрій Найєм?, -  за спиною виросла гора у блакитній синтетичній формі. Гора поклала важку долоню йому на плече.
- Я. 
- Ми змушені просити вас піти із нами. Ми не можемо допустити вас до перельоту. 
- З якої причини? – Юра міцніше притис папку із документами, - Через хворобу? Навіть не думайте, вона не заразна … тобто вона не передається…
- Ви хворі? – високий поліціянт насупив брови, приглядаючись до обличчя затриманого.
- Так … ні!  Отут все є,  – Олексій тицьнув папкою горі просто у жилет на пузі. 
- Із цим будуть інші розбиратись. Я не можу допустити вас до рейсу.
- …  Гадаю, нам варто розібратись. Я знаю, випадок непересічний, але посольство Ефіопії підготувало усі документи … Я мушу летіти просто зараз. 
- Всі запрошення, на паспортні дані, на ім`я Юрія Найєма… Ви не він.  
- Так, це я… подивіться у паспорт. 

- Шановний, я туди і дивлюсь – паспорт не ваш. Ви подали на реєстрацію чужий паспорт. Юрій Найєм може летіти куди заманеться, а Вас затримано для встановлення особистості і подальшого висунення звинувачення у викраденні персональних документі. І вам пощастить якщо не дійде до розгляду в СБУ… , - гора буксувала вглиб аеропорту.

- Послухайте, яке СБУ? Це справжній паспорт, мій. Ви нічого не встановите окрім того, що вже знаєте … Я, я Юрій Найєм. Я не винен, що геть вкритий цятками. 


-  Якими цятками, придурок, та ти ж як з анекдоту! Де хлоп, типу американський шпіон, якого 10 років готували-готували,а потім ррраз - і викрили. Бо він чорний.... То паспорт кажеш справжній? може й справжній – але ну ж не твій. Тобі пред’являть звинувачення за викрадення документів – то вже їм видніше, - а там вже пручайся як хочеш. А коли виправдають - то й поїдеш в свій Єгіпет.  
- В Ефіопію… 

Поліцейський замкнув за ним двері, коли диспетчер оголошував посадку:
- Рейс KA2016a Київ- Аддіс-Абебба … 

Юра стулив пельку і втупив мертвий погляд у сіру стіну - документи йому не знадобляться, в Ефіопію він не полетить. Його тіло, звичайне і рідне тіло, перетнуло межу надможливостей аби його, бовдура, врятувати - і все намарно,  бо жодні вибрики еволюції не витримають іронічної посмішки бюрократичного абсурду.


 



Оля Зінченко

Відредаговано: 04.01.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись