Сповідь Смерті

Розмір шрифту: - +

Глава 5

*** *** ***

  • Ти вважаєш, що я повірю у твою балаканину?- майже кричав Олександр, хлопець високого зросту із довгим світлим волоссям.

  • Я кажу правду, - виправдовувався чоловік, який мав досить переляканий вигляд у порівнянні з тими, хто його оточував.

  • Можливо ти зі своїми друзями перед завданням знову напилися до глюків?- сміючись запитав Ден, хлопець дещо нижчого зросту, але з таким само довгим чорним волоссям, що спадало йому до плечей.

  • Ні-ні,- майже благав чоловік, - ви повинні мені повірити, той хлопець становить неймовірну загрозу. Він… він розірвав душі…

На часточку секунди запанувала тиша, яку порушив сміх Олександра і Дена. Жар і своєю подругою Жанною стояли трішки відсторонено, але уважно слухали розповідь свого слуги, який вже здається від страху ледь тримався на ногах. Юрій, кремезний хлопець із коротким чорним волоссям і грубими рисами обличчя мовчки стояв біля своїх друзів і не зводив погляду із їхнього інформатора. Все це дійство відбувалося в тому ж залі, де загинули Віктор і Ліза, але цього разу не було ніяких свічок, та й компанія також була не такою великою. По центру зали стояв Стефан Флор – жрець завдяки чиєму обряду всі присутні отримали силу різних демонів.

  • Можливо відчуття болю примусить його згадати всі деталі свого завдання? – запропонував Юрій, який отримав силу від демона болю.

  • Благаю, - ледь чутно відповів чоловік, - навіщо мені вам брехати?

  • А можливо ти й справді вважає, що кажеш правду, - втрутилися Жанна, її врода не залишила б байдужим навіть найвимогливіше око. Дівчина мала струнку фігуру і довге сріблясте волосся, риси її обличчя здавалися намальованими.

  • Він каже правду,- промовив жрець,- для недовіри не має причини.

  • Ну звісно,- знову посміхнувся Олександр, - але потрібні аргументи, а вони відсутні. Чи в тебе є варіанти того, звідки в того дурнуватого ордену з’явився такий непередбачуваний гравець, - хлопець звертався до Стефана, який реагував на все досить спокійно.

  • В мене є здогадки, ким міг би бути той хлопець,- відповідав жрець, - але яке він має відношення до Ордену світла я не знаю.

Хлопець середнього зросту із приємним обличчям і синіми очима, якого всі називали Жар, підійшов до жерця і легенько поплескав його по плечам:

  • Можливо поділишся із нами,- він обвів всіх присутніх легеньким рухом руки,- своїми здогадками? Ми цінуємо те, що ти зробив і з радістю тебе вислухаємо.

Стефан декілька секунд вирішував, що саме варто розповісти і в якій формі, адже будь-яке зверхнє ставлення може бути фатальним для нього.

  • У старих літописах про те, коли відбулося створення світу йшла мова про декілька могутніх духів.

  • Ти зараз нам про Біблію впарюєш? – запитала Жанна, яка вже впритул наблизилася до Жара і обняла його своїми тонкими руками.

  • Ні, - чітко заперечив жрець, - в Біблії про це не має жодного слова.

  • Давай краще відразу до справи, - промовив Юрій, голос якого здавався ще грубішим ніж його зовнішність.

  • Гаразд, - жрець з недовірою хлянув на чоловіка, що стояв навколішки перед ним, - якщо цей слуга розповів всю правду, то у вас з’явилися чималі проблеми.

  • Невже це хтось із людей, хто отримав силу від ангелів? – запитав Ден.

  • Якщо так, - втрутився Олександр, - то в нас не буде з ним ніяких проблем.

  • Той хлопець не має сили ангелів, - продовжував Стефан,- залишається не зрозумілим лише той факт, що він робив на засіданні Ордену світла…

  • Досить говорити сам із собою, - перебив його Жар,- можливо якщо ти поділишся із нами своїми думками, то зрозуміти все стане набагато легше.

  • Ви чули про духа, який без всіляких обмежень може потрапляти у всі виміри? – запитав жрець у всіх присутніх.

  • А такий й справді існує? – поцікавилась Жанна, яка здається вже приклеїлася до свого хлопця.

  • Так,- жрець зберігав сталевий спокій, - безсмертні називають його ангелом смерті.

Всі присутні відразу ж затихли, почувши ім’я одного із своїх майбутніх ворогів. Вони вже чули про нього, але всі ці розповіді були скоріше просто пізнавальними, аніж реально потрібними для боротьби. Жрець мовчи звелів чоловіку, що вже ледве тримав себе в руках, швидко забиратися і той швидко підвівся і з неймовірною швидкістю вибіг із зали у темний коридор.

  • А в нас й справді з’явилася проблема, - нарешті промовив Жар.

  • Ти перебільшуєш, - посміхнувся Олександр, - це просто ще один хлопчина, якого ангели наділили своїми силами, ми з ним розберемося.

  • Чим ви слухаєте? – голос жерця вже став набагато впевненішим,- цей ангел смерті не ангел, його просто так називають.

  • Тоді хто він такий? – нетерпляче запитав Юрій.

  • Він – це смерть. Дух, який не має ніякого сторони і який не буде приймати жодних умов. Нейтралітет – це його головна характеристика.

  • Якщо він представник нейтралітету,- спокійно почав Жар, який здається був єдиним, хто по-справжньому оцінював ситуацію, - то чому він прикінчив двох наших слуг і був присутнім на зібранні представників добра?

  • Я можу відповісти лише на перше запитання,- хлопець, що отримав силу від ангела смерті міг вбити представників добра, якщо вони б зазіхали на світ людей. Для нього не існує різниці між добром і злом і якщо б це ангели хотіли захопити цей світ, то він без жодних вагань прикінчив би і їх.



Step Yevhen

Відредаговано: 05.05.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись