https://publiccdn.litnet.com/books/covers/220/1560286143_55.jpg
Стихи
Прозорі надії
Прозорі надії
Страх у серцях, в очах лишень біль -
що люд відчуває, у потребах панів...
Історія наша, то наче байка степів,
що ранок від ночі, підійма дух козаків.
Нині ми владні, віру в очах розпалять,
що навчає нащадків, край батьків захищать.
Те невідоме, що згасло у тьмі постраждалих,
палає у дитячих серцях, в надії батьків,
у мрії найкраще змінити свій дім.
- Що відчував козак у полоні?
Про що жалкував дезертир у тюрмі?
Чого жадало серце творця в засланні?
Мрії, сповіді, надії...
Рвіння вперед. Можливості змін -
повернути те світло, створити нове.
Усе, що завгодно заради людей,
порятунку себе, незнайомих сімей.
Заради майбутньої долі,
що нашіптуватиме, обіцянки в свободі.
Отредактировано: 03.12.2019
Добавить в библиотеку
Понравилась книга?
Отложите ее в библиотеку, чтобы не потерять