Світло ранкової зірки

Розмір шрифту: - +

Світло ранкової зірки

Мряка й холод асфальту, з землі відбивалися контури могил, на одній був надпис: «Нехай світло ранкової зірки веде тебе через темряву життя». І підпис: «Et mortuus est».

З ним йшла якась молода дівчина, в ній не було нічого такого, чого б він не бачив у людях.

-Твоя краса – я не пам'ятаю жодного похорону, але вони хочуть щоб я знав, стільки часу спливло, як довгий погляд з вікна на кущ троянд.

-Не вмирай, в тобі є сили, щоб вистояти.

-Війна завершиться з останніми подихами фіміаму.

 



Йогонес де Сіленціум

Відредаговано: 25.10.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись