Таємниця Хогвортсу

Розмір шрифту: - +

Глава 2. Рідна оселя

Годрик Грифіндор

- Синку, розкажи мені все. Як пройшла твоя подорож? Як там Салазар? Та чому він не зайшов?

- Все пройшло чудово. - відповів Годрік. - Салазар вирішив відправитися додому та провідати батьків.

- Це мудре рішення. - погодилась матір. - Та нехай там як, я завжди йому рада. Як і кожному з твоїх друзів, синку.

- Я знаю мамо. Знаю.

Годрику стало соромно за його думки. Адже він боявся, що матір не прийме його. 

- А тепер, я хочу почути все. - її очі палали як 2 невеличких вогника.

І чоловік не зміг їй відмовити.

 

Салазар Слізерін

А вдома нічого не змінилось. Темно та холодно - дуже вдале відображення господаря. 

Салазар йшов дуже повільно, так як хотів відтягнути момент зустрічі. Було би краще піти до Годріка та його матері. Та він там був чужий.

Зібравшись з силами, він увійшов до зали. Його батько, як завжди величний, холодно подивився на сина.

- Салазар, яка не сподівана зустріч. І навіщо ти прийшов?

- Батьку, я повернувся додому. - прововив він.

- Ми вже все обговорювали. З тих пір, як ти зв'язався з цим немагом, наші двері для тебе закриті.

- Годрик маг. - заперечив чоловік.

- Проте, його батько ні. - посмішка старшого Слізеріна була зловісною. - Ти зробив свій вибір. Тому йду.

- Та я ж твій син...

- В мене більше немає сина. - відрізав батько.

- Дай хоч з матір'ю побачитись. - Салазар відчайдушно намагався достукатися до нього. 

- Ні. Не треба їй хвилюватися. А тепер йди.

Чоловік розумів, що і справді сюди більше ніколи не повернеться. Віднині в нього немає батьків.

 

Ровена Рейвенклоу

Вдома дівчина завжди відчувала себе прекрасно. Чудовий батько, що обожнював свою доньку.

От і сьогодні на вечерю він розпорядився, щоб приготували мої улюблені страви. 

- І як твої пригоди? - запитав тато.

- Неймовірно. Я побачила інші місцевості. Нові знання, нові знайомства. - Ровена була дуже захопленою.

- Я сподіваюсь, що ти тепер залишишся вдома. - посміхнувся він.

А от дівчина не знала, що йому відповісти. Її вабило невідоме. І Ровена впевнена, що це її не остання пригода. 

І батько це знав, тому більше нічого і не говорив. 

 

Хельга Хаффлпафф

В будинку все було на своїх місцях. Вже багато років сюди ніхто не заходив, та магія підтримувала належний вигляд. 

Хельга провела рукою по, знайомим з дитинства, меблям. Ось тут вона сиділа, слухаючи батькові історії про його пригоди. А отам мама заплітала її довгі коси. 

Все було таким знайомим та рідним. Проте ця тишина її гнітила. Вона хотіла повернутися до пригод зі своїми друзями. 

Дівчині стало цікаво, а як справи у них?

 

Верій Вейверстон

Уся родина Верія зібралась за одним великим столом. Навіть прибула сестра зі своєю родиною. 

- Синку. - почав батько. - Розкажи нам, що ти бачив та чув у своїх пригодах.

- Та нічого особливого. - відповів хлопець. - Це була звичайна подорож.

- Для тебе це так. - відповіла Кларіс, його старша сестра. - А от я ніколи не покидала територію нашого містечка. Тому, я хочу дізнатись усе.

Верій лише посміхнувся та почав свою розповідь.

 

Теона Тейдервуд

Холодний дім, що так і не знайшов собі нових господарів. Проте, таки дочекався хоч якогось мешканця.

Тут Теона народилася. Та не прожила навіть і року. Батьки пркиеули маленьку, назавжди зникнувши з її життя. І це єдина згадка про них. 

Дівчина розпалила багаття, відчайдушно намагаючись зігрітися. Вона вірила, що скоро все зміниться, і батьки пошкодують, що так поступили з нею. 



Анна-Марія

Відредаговано: 10.02.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись