Три валети, дами, король та відьма (повість)

Розмір шрифту: - +

Інна

Роланд, Геннадій та Людвіг пішли в ресторан «Золота підкова». Це був один з найдорожчих ресторанів у Харкові. Невеличка філіжанка кави в цьому ресторані коштувала 150 гривень. Проте цей заклад славився надзвичайно смачними стравами, унікальною атмосферою та привітним персоналом. Хлопці зайшли у ресторан, їх відразу відправили в невеличку залу, що бронював Роланд. Випускники зайшли у кімнату, площею 18 квадратних метрів. На невеликому вікні висіли оксамитові штори темно-червоного кольору. Стіни були прикрашені картинами ХІХ сторіччя. Посеред зали стояв стіл з червоного дерева, покритий скатертиною з українською вишивкою. Також у кімнаті стояли два акваріуми з рідкісними породами рибок, а в одному з кутів знаходився невеличкий фонтан. Хлопці всілися за стіл. Сюди зайшли музиканти, які грали мелодії класичної музики.

- Чудовий заклад, - казав Людвіг, - коли я був віруючим, то саме такий заклад вважав раєм.

- Друже, цікаві в тебе думки, - говорив Роланд.

- А що ми сидимо? Треба випити, - говорив Людвіг.

- Та нехай зайде адміністратор чи офіціант та запропонує меню, - сказав Гена.

- Зараз прийде адміністратор, - сказав Роланд.

В цю мить в залу зайшла адміністратор, 21-річна дівчина, високого зросту, худенька, з приємним видом, темно-русим довгим волоссям, світло-сірими очима. Одягнена в світлі джинси, білу блузку, чорний жакет та чорний зі стразами метелик. Взута була в лабутени, що придавало ще більшого зросту. На правій руці дівчини було татуювання – надпис «I have a dream», що значило «у мене є мрія». Це татуювання було зроблено на честь американського борця за права темношкірих Мартіна Лютера Кінга.

- Доброго дня панове, - привіталася дівчина і посміхнулася.

- Доброго дня, дівчино, - відповів Роланд.

- Мене зовуть Інна, я адміністратор, з якою метою ви прийшли у наш заклад?

- Випити, - сказав Людвіг.

- Відзначити випускний, - промовив Гена.

- Взагалі ми хочемо добряче відтягнутись, - сказав Роланд.

- Зараз до вас прийде офіціант і прийме замовлення. А ви бажаєте кальян, набір для покеру, дегустацію вин чи коньяка?

- А давайте набір для покеру, трохи пограємо, - сказав Роланд.

- А я не проти і кальяну, - говорив Геннадій.

- А мені дегустацію і коньяку і вина, - говорив Людвіг.

- Людвіг, тобі аби випити, - промовив Роланд, - не віднімай у людей час, краще замовим гарного віскі.

- Добре, тоді дегустацію не потрібно, - промовив Людвіг.

Через хвилину до хлопців підійшов офіціант, та прийняв замовлення. Через 10 хвилин їм засерверували стіл та принесли віскі і келихи. Людвіг почав відразу пити та розмовляти про смерть. Також принесли кальян і хлопці почали його розкурювати. Через якийсь час Інна принесла набор для покеру. Геннадій був вражений її посмішкою. Дівчина запала у душу хлопця.

- Приємного відпочину, - сказала Інна.

- Дякуємо, - відповів Гена.

Інна пішла, а хлопці почали грати в покер. Людвіг після 5 келихів віскі покурив кальян та приєднався до гри.

- Цікава ця дівчина адміністратор, - почав Гена.

- Що сподобалася? – спитав Роланд.

- Так, сподобалася. Я вперше бачу таку красиву дівчину.

- Ти як: реально закохався, чи просто переспати з нею хочеш? – спитав Людвіг.

- Людвіг, взагалі то я хочу з нею познайомитися, поговорити, можливо почати зустрічатися, а далі видно буде, чи починати серйозні стосунки, чи ні. Я ж не ти, що знімати дівку на одну ніч, навіть не знаючи, як її зовуть.

- Але ж природа потребує своє , - говорив Людвіг.

- Так, це правда, але іноді можна і втриматися від реалізації своїх інстинктів заради досягнення глобальної мети.

- А хочеш, я тебе познайомлю з Інною? – спитав Роланд у Гени.

- А ти її знаєш?

- А що, обов’язково її знати, щоб познайомити. Просто ти не дуже впевнений у собі, а я можу допомогти тобі. Я ж бачу, як тобі сподобалася ця дівчинка. Ось і хочу, щоб ти отримав цей шанс. Ось скажи, ти б став за неї боротися, якщо б побачив її з хлопцем, який обнімав її?

- Звичайно, що ні.

- А ось я Сабріну відбив у її хлопця, і в той же вечір освідчився їй.

- Роланд, ти звичайно крутий, - говорив Гена, - якщо можеш, то познайоми мене з Інною.

- А ось я ніколи не прошу нікого познайомити, - говорив вже п’яний Людвіг, - я звичайно в такій ситуації йду в нічний клуб, і знайомлюсь самостійно з найп’янішою з дівчат. І буває, що стосунки тривають цілий тиждень, а іноді і два тижні.

- Людвіг, ти ж знайомишся з такими ж дурепами, як і сам, тому і стосунки у вас не тривалі, а Геннадію потрібно так, щоб одна дівчина була на все життя.

- Роланд попросив офіціанта, щоб покликав Інну. Дівчина відразу з’явилася.

- Інно, а ви не хочете приєднатися до нашого свята? – спитав Роланд. В цей час Геннадій покурював кальян, а Людвіг хитався по залі.

- Мені не можна.

- А ми наполягаємо, щоб ви приєдналися.

- Добре, - відповіла Інна.

- Ви будете пити віскі?

- Тільки чисто символічно.

- Добре, - сказав Роланд і налив трохи віскі в келих і дав Інні, - Гено, скажи тост та випий з дівчиною.

- Інно, я хочу випити за вас, - говорив Геннадій, - щоб ви залишалися завжди такою красивою і привабливою.

- Дякую, - відповіла почервонівши Інна.

- Це до речі, це найкращий студент був у нас на факультеті, творча особистість, пише вірші, грає на гітарі, співає, - казав Роланд, - тобі такий хлопець випадково, не цікавий? А то, можу познайомити. Такого, може, більш не зустрінеш.

- А давайте.

- Гено, представся, - говорив Роланд.



Степан Левків

Відредаговано: 15.08.2019

Додати в бібліотеку


Поскаржитись